Взяти участь в імпровізованих розкопках; першими побачити в пляшках моделі вітрильників з липи, павутиння, гілочок вишні; дослідити «Скарбницю історії» та відвідати міні-театр і кінотеатр мають змогу сьогодні, 1 червня, усі діти Тернополя. «Свято Дитини» триває в краєзнавчому музеї до 18 год.

Організували захід представники «Пласту» спільно з обласним краєзнавчим музеєм.

IMG_5078

- Ось діти проходять імпровізовані палеонтологічні розкопки. Вони шукають залишки кісток тварин у піску за допомогою спеціальних щіточок, - розповідає старший науковий спеціаліст музею Людмила Бочарова. – Така діяльність вчить цінувати красу, яка нас оточує. Адже навіть маленькі діти можуть допомогти тварині. Також учасники можуть відкрити у собі таланти для майбутньої професії – палеонтолога, зоолога, біолога. Окрім того, дітей ознайомлять із властивістю трав та навчать плести віночки за стародавніми українськими традиціями.

Учасники свята стали першими, хто побачив найновіші експонати вітрильників у пляшках. 181 корабель привіз Володимир Ящук, який розпочав їх майструвати понад 40 років тому.

- Кораблі виготовлені із різноманітних матеріалів – сосни, липи, часнику, павутини, гілок вишні, - розповідає пан Володимир. – Кожен має свою історію. От наприклад, одна з них із відомої байки «Лебідь, Рак та Щука». Є тут точні конструкції українських та іноземних кораблів. Є імпровізовані моделі з нетиповими для конструювання згинами.

Також учасників чекали на майстер-класі з прасування. Там демонстрували найдавніші праски, які використовували на Тернопільщині.

IMG_5075

- Колись прасували за допомогою двох каменів. Вже пізніше римляни використовували молотки для вибивання складок на одязі, - розповіла старший науковець музею Леся Сута. - На Тернопільщині перші праски були чавунними. Їх робили різних видів – від пустотілих, як відкривали кришкою до суцільних литих. Також були праски із вставним металевим осердям. У 19-ому столітті використовували праски з трубою, яка розжарювала вугілля. Це було незручно, бо вугілля часто вилітало. Загалом праска була показником певного статусу. Її ставили на вишивану серветку на видному місці у домі, аби похизуватись.

Особливістю заходу стала спільна участь дітей та молоді із типовим розвитком та з інвалідністю. До організації у цьому плані долучились представники інклюзивно-ресурсного центру ТНПУ ім. І.Гнатюка. Про це детальніше читайте згодом.

Фото автора