Мокрі сценічні костюми та декорації, залита водою апаратура – таких збитків зазнало майно тернопільського народного драматичного театру-студії «Сузір’я» після нещодавнього затоплення.

Річ у тім, що театр, який не має місця для репетицій, проводив їх у підвалі  обласного історико-меморіального музею політв’язнів. Втім, цей підвал затопило – прорвало трубу опалення в одному сусідніх із приміщень СБУ. Власне підтоплення і виявили актори, які прийшли на репетицію. Вони і врятували з води майно театру, повідомляє «20 хвилин».

Намокли костюми і декорації

Засновником та головним режисером театру є заслужений діяч мистецтв України Орест Савка. Він також є старшим співробітником музею політв’язнів. Оскільки театр зі званням народного досі без прописки, - не має ні власної сцени, ні приміщення для репетиції, то репетиції проводили у приміщенні музею, де колись були тюремні камери. Там і зберігали костюми та декорації. Бо більше нема де дітися. Та й там умови не найкращі - сирість, грибок. А зараз ще й затопило. 

Орест Савка показує приміщення, де актори зберігали майно театру. Там ще досі частково стоїть вода. Її вже викачали, адже було по коліна. 

- Вода пішла зверху, все залило. Біда, одним словом. Все було мокрісіньке, - каже співрозмовник. - Така сумна для нас ситуація. Тепер все має сохнути, а коли воно висохне?

Зараз театр проводить репетиції в одному із тісних приміщень музею політв’язнів. Тим часом костюми, техніку та декорації перенесли в сусіднє приміщення - в кімнатку в Інституті національного відродження  ім. Герети.
 

Проте театр «Сузір’я» просить хоча б невеличке офіційне приміщення для репетицій. Це, приміром, за словами Ореста Савки, могла би бути спеціально виділена та облаштована кімната в тому ж Інституті, або ж в Українському домі «Перемога». Там же на сцені театр міг би й виступати. Пан Савка каже, що звертався з проханнями про приміщення для репетицій до керівництва обладміністрації, але наразі його не почули.  

- Ми просто хочемо працювати, бо такого театру в Тернополі більше немає, - каже Орест Савка. -  В нас чудовий репертуар – Богдан Лепкий «Сотниківна», Тарас Шевченко «Мати-Наймичка», «Попелюшка», яку чудово сприймають діти. А ми не маємо приміщення. Для того, щоб один раз виступити на сцені драмтеатру, треба заплатити 2 тисячі гривень. Коли ми грали «Сотниківну», то нам голова облради посприяв і ми лише платили комунпослуги. Зал тріщав, а зібрані гроші ми віддали  в АТО – 10 тис грн. Ми ще б зіграли багато разів. Але де?

Обіцяють допомогти
 

Як розповідає Орест Савка, у колективі «Сузір’я» майже 40 чоловік. Серед них і студенти, і викладачі - різні люди, різних професій. І вони грають світову та українську класику. Продовжують вчитися, розвиватися. 

- Театр - це не просто вистава, це ціла епоха, це історія, етнографія, костюми, а вистава - це вже  готовий продукт, - каже режисер. - В Тернополі більше нема такого колективу. Уявіть собі, якої це віддачі люди, які після роботи ще й приходять на репетиції. А у нас нема прописки. До речі, вже у декого  є претензії, а чому ми в музеї? Але ж ми тут збираємось після роботи, щоб нікому не заважати. 

Як вирішити проблему театру «Сузір’я», ми запитали директора департаменту культури, релігій та національностей облдержадміністрації Григорія Шергея. Він пообіцяв допомогти театралам. 
- Законодавство каже, що аматорські театральні колективи можуть діяти при конкретних закладах культури, - пояснює пан Шергей. - Тому треба звертатися до міста, щоб воно погодилося прикріпити театр до ПК «Березіль» чи до Українського дому «Перемога», або до тернопільського районного будинку культури.  При драмтеатрі, музеї, бібліотеці аматорський театр діяти не може. Я знаю цей театр, не раз підтримував його і розумію його проблеми. Найближчим часом звернуся до міста і будемо їм допомагати. Найбільш реальний варіант - районний будинок культури.