Про основні аспекти реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (РРО) нещодавно розповіли у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області.

Гарячу лінію з цього питання провів заступник начальника управління обслуговування платників–начальник відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, електронних сервісів та електронного документообігу, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Головного управління ДФС у Тернопільській області Андрій Петришин. Про це повідомили у Секторі комунікацій Головного управління ДФС в області.

– Змінили адресу підприємства. Чи потрібно перереєстровувати РРО за таких умов?

– Так, потрібно. Перереєстрація РРО/книг обліку розрахункових операцій при зміні даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначають у реєстраційному посвідченні чи книзі обліку розрахункових операцій та пов’язані із перейменуванням районів у містах, вулиць тощо, здійснюється на підставі заяви без додатків.

– Чи можна продавати валюту при виході з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії??

– Суб’єктам господарювання та їхнім представникам, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, забороняється здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти у вказаних вами випадках.

– Як звітують власники РРО?

– Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючого органу звітність, пов’язану із застосуванням РРО і розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачили подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку. Так подають, зокрема: – електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані – суб’єктами господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) і РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі–продажу іноземної валюти); – інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі–продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО – суб’єктами господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі–продажу іноземної валюти.

Такі вимоги визначені п. 7 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій, подають суб’єкти господарювання за формою №ЗВР–1 щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуть разом із РК.

– Як суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої КОРО, дати реєстрації КОРО, дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано, дати, причини і підстави для скасування реєстрації РРО?

– Для інформування суб’єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на своєму веб–сайті: – дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (ПІБ), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги ОРО, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації; – дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (ПІБ), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

До речі, це повідомлення подають із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

– Чи є обов’язковою реєстрація та опломбування РРО?

– Так. Звертаю увагу: коли при здійсненні розрахункових операцій використовується незареєстрований, неопломбований або опломбований із порушенням встановленого порядку РРО, до суб'єктів господарювання застосовують фінансові санкції, згідно із ст. 17, 18 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

– Яке спрощення діє для реєстрації РРО?

– Суб’єкти господарювання можуть здійснювати реєстрацію РРО на підставі однієї лише заяви (за спрощеною формою) без додатків, яка може бути подана до контролюючого органу у паперовій формі, або засобами електронної пошти при заповненні заяви в особистому кабінеті платника.

Фото із відкритих джерел