Тернопільські партійці співпрацюють із громадою на власний розсуд (фото, інфографіка)
Політика у Тернополі перестала цікавити навіть… самих політиків. Схоже, втрачають до неї інтерес і громадські активісти і навіть представники місцевих ЗМІ.
Принаймні такий висновок можна зробити із кількості присутніх на Інформаційному форумі «Парламентські партії в Україні: стандарти роботи на всеукраїнському та регіональному рівнях. Досвід Тернопільської області»: організатор – представник Громадянської мережі ОПОРА, один представник непарламентської партії, два депутати облради, один представник громадськості і… журналіст «Терену».
І це при тому, що очікувана кількість учасників була обмежена, але становила аж 70 осіб. Адже до участі у заході запрошували народних депутатів України (від Тернопілля їх п’ятеро – прим.), представників усіх осередків політичних партій, посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також громадських активістів і пресу.
Немає комунікації між політиками і звичайними громадянами
Власне, це вже була друга спроба експертів ініціювати у Тернополі публічну дискусію на тему партій і політики. Перша зустріч була присвячена темі: «Громада і мажоритарники Тернопільщини: пошук шляхів для плідної взаємодії» (читайте про це ТУТ – прим.). Розмова і цього разу мала бути доволі цікавою і важливою, адже під час заходу обіцяли репрезентувати Всеукраїнську карту контактів приймалень парламентських партій і 198-ми депутатів, обраних за мажоритарними округами.
Окрім того, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Тернопільській області Андрій Мартишко представив учасникам зібрання аналітику щодо ситуації із приймальнями партій і депутатів як по Україні, так і конкретно у Тернопільській області. Виявилося, що лідером за кількістю осередків однозначно є «Батьківщина».
- Аналізували статистику лише про парламентські партії. Так, у «Батьківщини» лише на Тернопіллі – майже 800 партійних осередків, - каже експерт. – Лише 22 – у Блоку Петра Порошенка (БПП), 20 – у Радикальної партії, 10 – у «Самопомочі». У цієї політсили історично найбільше осередків – на Львівщині. Прикметно, що Опозиційний блок у нашому краї офіційно зареєстрованих осередків не має.
Власне, уся зібрана і проаналізована експертами ОПОРИ інформація оформлена у дуже просту і зрозумілу інфографіку. Усі ці дані кожен охочий може оглянути на таких ресурсах: rada4you.org, rada.oporaua.org, rada.oporaua.org/map і zhytlo.in.ua.
- Із різних причин, лише 1,5% українців охоплені партіями, - додає Андрій Мартишко. – Це – дуже низький відсоток. Варто хоча б порівняти із Польщею, де партійні квитки мають 5% населення, а в Німеччині таких – удвічі більше.
І причин такої непопулярності партій в Україні – чимало: недосконалість контролю за дотриманням законодавства політичними силами, слабкі їхні ідеологічні платформи, нестабільність законів про вибори, надто високий рівень персоналізації тощо. На низький відсоток довіри, спричинений цим, ще й накладається відсутність нормальної комунікації між політиками і звичайними громадянами, вважають експерти.
- Власне, наш захід якраз і мав слугувати спілкуванню, але явка запрошених, як на мене, є ілюстративною, - гірко посміхнувся організатор дискусії.
«Я можу нарікати на брак інформації про нашу політсилу»
Попри незначну кількість присутніх, дискусія таки відбулася. Більше того, усі мали змогу висловитися, вислухати думку іншого, поставити запитання і почути відповідь. Оскільки під час заходу учасники повинні були насамперед обговорювати стандарти належної роботи і практичні проблеми діяльності парламентських партій на регіональному рівні, то першим про це запитали представника «Самопомочі» Віталія Фидрина.
- Я можу нарікати на брак інформації про нашу політсилу. Ми – чи не єдина в Україні партія, яка «живе» на членські внески своїх представників, а це – нелегко, - розповідає він. – Попри те, що ми весь час проводимо якісь благодійні акції, організовуємо навчання, семінари, надаємо людям юридичну допомогу, влаштували приймальні, про нас півроку фактично ніхто і нічого не писав.
До того ж, на його думку, партійному осередку потрібна підтримка і громадських організацій на кшталт тієї ж ОПОРИ, наприклад.
- Окрім того, у партії умисно заблокували розвиток партійних осередків, щоб не було випадкових людей, - продовжує він. Ми не «розганяємо» свої списки.
Депутат обласної ради від ВО «Свобода» Олександр Башта був самокритичним – визнав, що не має партійного квитка політичної сили, від якої балотувався.
- Я – некерований, тож не хочу скомпрометувати партію своєю поведінкою, - пояснює він. – Проте ідеологія «Свободи» мені імпонує, бо ця партія сповідує націоналізм. Як на мене, становлення держави без цього неможливе.
Тернополянин теж поскаржився на обмеженість у можливості використання інформаційного простору. Але похвалився тим, який вихід знайшов.
- Борюся із цим власними методами – намагаюся зробити наше місто кращим: обрізаю дерева, облаштовую клумби, навіть визбирую бур’яни і сміття, - додає він. – Натомість партія практикує традиційні методи комунікації – вишколи і навчання для дітей, таборування тощо. Щоправда, із висвітленням цих подій є проблема.
«Ми могли б багато зробити для людей, якби мали фракцію»
Аграрну партію на зібранні представляв Євген Молочник.
- Насправді, я прийшов, аби почути думки досвідченіших. Адже наш осередок – молодий, хоча й розвивається активно – за півроку додалося майже 1000 членів. Аграрна партія, мабуть, вперше має вийти на той рівень парламентаризму, де громада зрозуміє, що собою являє той чи інший політик, - каже він. – Побудова нашої партії йде знизу. До того ж, ми відмовилися від послуг олігархів. Хоча сьогодні уже багато хто хотів би нас купити.
Партійні приймальні цієї політсили, хоча вона і не є парламентською, працюють у більшості районів краю, окрім Чортківського, Бучацького і Монастириського. Серед найактивніших – осередки у Бережанах, Підгайцях і Зборові.
- Якби ми мали свою фракцію, наприклад, в обласній раді, то могли б багато зробити для людей, - додає він. – Це доводить досвід наших колег із інших областей (Аграрна партія завдяки виборам 25 жовтня 2015 р. пройшла до місцевих рад у багатьох регіонах Центральної і Південної України – прим.). Ми у своїй діяльності намагаємося якомога тісніше співпрацювати зі своїм потенційним електоратом. Як би там не було, а селян в Україні - 16,5 мільйона.
Співпрацюють із громадою партійці по-різному. Навіть почали випускати власну газету. Мовляв, дрібничка, але у селах за нею уже запитують, нового номера чекають. Виконавчого директора ГО «Гуртом!» Ігоря Ковалика така поведінка політичної сили не здивувала. Адже цілком очевидно, на якого виборця розраховує Аграрна партія. Натомість штучне блокування створення осередків у «Самопомочі» він розкритикував. Мовляв, таким шляхом партія просто не хоче допускати у свої ряди активних людей, із власною думкою і позицією, аби вони згодом не «підірвали» її зсередини.
Фото автора
Довідка. У 2016 році у 24 областях України і Києві Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький і моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: «Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій і народних депутатів України. Відбір депутатів, діяльність яких моніторили, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності в окрузі тощо.
