Освітяни, у тому числі і тернопільські педагоги, продовжують висловлювати протест щодо проєкту Державного стандарту базової середньої освіти. Адже у ньому впроваджують інтеграцію у формі «злиття» в один предмет дисциплін «українська мова», «українська література», «зарубіжна література». Проєкт, який позбавить учнів мотивації читати якісні твори, вже опублікований на сайті МОН та наразі не передбачає подальшого громадського обговорення.

- Ідея інтегрування літератур є шкідливою для розвитку особистості школярів, - зауважує директор школи-ліцею № 6 ім. Н. Яремчука у Тернополі Олександр Остапчук. - Я це дійство називаю «горе з розуму» в розумінні, що  твориться проблема через відсутність розуму. Виникає просте запитання: для чого змінювати те, що працює, на щось, що «висмоктане» теоретиками, яким нічим зайнятися. І мова не про те, як буде розвиватися НУШ без рідної і зарубіжної літератур. Просто з таким підходом руйнується мотивація в дітей хоч трохи читати, аналізувати, міркувати, бо звужується спрямованість цих предметів. Звичайно, багато ще буде залежати від учителя і школи в цілому.

Зокрема, літературний компонент у проєкті становить не більше 10 %, аналізує професор, лауреат Шевченківської премії, директор Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Наєнко на umoloda.kyiv.ua.

- Художній літературі відведена суто прикладна роль до вивчення мови, що свідчить про псевдонауковість підходу розробників, - пише він. - Практики переконують: запропонований на громадське обговорення проєкт Державного стандарту базової середньої освіти є кроком назад, у часи тотального ідеологічного насильства над українською нацією та освітою, фактом її денаціоналізації та знедуховлення. А як будувати стосунки з тією самою Європою і світом, якщо принаймні не читати художніх творів різних країн і народів? Такого словосполучення, як «художня література», немає взагалі в основному тексті проєкту Стандарту! Немає його і в численних додатках. Я також замислився над тим, які знання визначає той новий проєкт Державного стандарту. Дивлюсь: є державна мова, рідна мова (в разі відмінності від державної), є іноземні мови. А художньої літератури нема. Ані української, ані зарубіжної. Тобто Новій українській школі не треба такого знання, яке дає художня література України та світу. Інформація, комунікація, мовні засоби, мовний інвентар, текст/медіатекст — усе це потрібно в НУШ. А чим завинила художня література України та світу?! До речі, для розробників нового Стандарту текст, літературний текст, медіатекст — це одне й те саме. Для тих, хто далекий від філології, скажу, що текстом можна назвати будь-яку сукупність знаків, що має смисл. Текст — надто широке поняття. Наприклад, дорожній знак — це текст. Пост у ФБ — текст.  Смайлик чи сердечко — текст. Кінофільм — текст і т.д. Тож виходить, що літературний текст, кінофільм і смайлик, відповідно до цього проєкту Державного стандарту, слід розглядати в руслі єдиного підходу. Чи це не абсурд?    

Такий проєкт також називають початком «заганяння» освіти в кут.

- Скоро ще розпочнеться реорганізація шкіл у гімназії і ліцеї, - додає Олександр Остапчук. - І все без професійного аналізу, а просто, щоб було як у поляків чи шведів, чи ще у когось. А про НУШ у мене власна думка, яка підтверджується дійсністю. Я вітаю педагогів, які і 10 років тому працювали як у НУШ. У нас багато примітивщини, яка в’їлася і не змивається. Та й «змивальщики» не мають чим змивати. От і придумують «розумні» інтегрування.  Я дивуюся - не читав жодного аргументу про доцільність об’єднання літератур, а воно просувається. Але я вірю, що разом педагоги зможуть відстояти те, що потрібне дітям.

Фото з відкритих джерел