Тернопільські вчителі відкрили свої справжні образи (фоторепортаж)

Вчителів тернопільської школи №28 не могли впізнати їхні учні навіть у класах. Усе тому, що педагоги стали героями благодійної фотовиставки «Слов’янська міфологія крізь глибину століть», ідея якої належить директорці школи Лілії Вавринів. Одна із них відкрила свій образ Коляди.

- Це опікунка зимового золотосяйного сонця Дажбога. Богиня торжества світла Дажбожого, перемоги добра над злом, світла над тьмою, - пише Людмила Казмірук. - «І сказав Білобог Коляді «Ти будеш моєю жоною і народжуватимеш золотеє коло - Божича-Сонце, аби зборонити пітьму і все злеє, що в ній» (С. Плачинда «Словник давньоукраїнської міфології»).

Образ організаторки проекту Лілії Вавринів - Мольфарка.

- Це про наші Карпати, де сила лісу, гірських річок та полонин, - пише вона. -Уявляєте хатинку з соснового кругляка, де тепло і затишно круглорічно, де пахне білими грибами, травами та ще чимось невідомим, що притягує та манить, де сам по собі гуляє чорний кіт з зеленими очима? Очі мольфарки теж важливі, вони мають проникати, манити, читати душу, одночасно заспокоювати і вселяти віру в чудо та мрії. Мольфарка дуже добра і справедлива, але злити її не потрібно, і кіт може бути білим, а очі як у хаскі: одне голубе, друге зелене. А що? У мене саме такий кіт!

Була і серед героїнь Лада Прекрасна.

- «І хоч які були вони горді й могутні, та не почували себе щасливими, бо бракувало їм ладу та єдності. Ото і з’явилася між ними Лада Прекрасна. Легка й прозора, як світле марево, вона в сонячному промінні зодягалася в квітки польовії. Її присипляли мелодії степових коників та цвіркунів, а співи пташок будили зі сну». (Іван Липа «Лада Прекрасна»). Лада - богиня життя, весни, родючості, народження, жита-зерна, яка воскрешає відмерлу на зиму природу, робить землю плодючою. Лада символізує світову любов, що є основою життя на землі, - пише Юлія Недзельська.

І чи не найголовніша героїня - Мати Слава-велика Богиня Українців.

- От ми кажемо «СЛАВА Україні! Героям СЛАВА!», - пише Ольга Слободян. - А чи знаєте ви, що таке оте «СЛАВА»? Це не та слава (відомість, популярність), що ми зараз маємо на увазі! Це Велика Богиня війни та перемоги, Матір слов’ян-русів, Богиня дітей. Слава приходить до русичів як Віща Птиця, щоб надихнути на геройства і подвиги великі. Летить попереду війська, ведучи русичів до Перемоги, а після битви віщує про честь, могутність та подвиги героїв.

Виставку відкрили в тернопільському драмтеатрі ім. Т. Шевченка. Триватиме вона до 16 грудня.

- Проєкт, який націлений на популяризацію нашої культури, наших міфів та казок, яких маємо так багато в українському фольклорі та українській літературі, але вони заміщуються чимось «заморським», - розповідає фотограф проекту Андрій Ревун. - Створювались образи по нашій міфології, використовувались різні фотоприйоми та техніки, щоб картинки були справжніми, знятими на місці з усіма ефектами, які побачите. У проєкт було вкладено багато сил, бо навіть для створення нашої локації задіяли майже весь рослинний ресурс школи, окрім того звозились пеньки, гілля, кора, мохи з лісів. Творилась атмосферність та казковий настрій.

Також фотограф хотів забрати відчуття меншовартості не лише щодо власних народних традицій, а й щодо ставлення до себе, як особистості.

- Окрім міфічних образів, мені дуже хотілось показати, що красивими є абсолютно всі, бо як фотограф, знаю, практично усі чимось незадоволені в собі. Завжди кожен шукає якісь недоліки, але я кажу, це не недоліки, це наші особливості. Тим ми і відрізняємось, що кожен має щось своє, і це круто, - додає фотограф. - Бо в іншому випадку ми були б як клони - однаковісінькі. Любіть себе, приймайте себе, любіть нашу культуру, мову, пам’ятайте хто ми є. Не хворіймо синдромом меншовартості. Добра усім та казки.

Під час проекту збирали кошти для онкохворих дітей. Тернополяни можуть долучатись ще до збору, звернувшись до організаторки проєкту. Наразі скринька знаходиться у 28 школі.