На відстані 1300 км від Північного полюса побувала нещодавно тернополянка Надія Ротман. Вона відвідала норвезький архіпелаг Шпіцеберген, розташований у Північному Льодовитому океані. Там дівчині вдалось застати зоряне сяйво.

- Полярний день вже закінчився, а ніч ще не почалась, та сяйво все ж таки зловили, - розповідає Надія. - Місцевих жителів теж це здивувало. Загалом, вони більше люблять час полярної ночі, бо це своєрідне вічне Різдво. А коли настає полярний день, то кажуть, що важко заснути. Та й зоряне сяйво характерне саме для ночі.

Рішення полетіти у Шпіцеберген Надія прийняла після перегляду серіалу «Фортитьюд», у якому показали подібне місце. Тоді дівчина почала шукати квитки туди по акції.

- Інформацію мені друг скидав із своєї групи Free Travel. Як тільки натрапляла на акційні квитки по маршруту, одразу їх брала. Він вийшов таким: Київ-Вільнюс, Осло, Лонгір. Назад: Лонгір-Осло-Гданськ-Тернопіль. Так я і прибула в омріяне місто, витративши на дорогу 360 євро, на хостел – 6 тис. грн.

Із речей з собою Надія брала термобілизну, теплі штани, пуховик, флісові кофти. Цього було достатньо, температура на острові не опускалась нижче -6. Найбільше щастя там – це походи в гори.

- Неймовірні маршрути і цікаві гіди, які не шкодують часу і сил. Їм компанія доплачує за додаткові години, тож вони не проти показати більше, - продовжує Надія. – Одного разу би побачили безіменну печеру. Я попросила її назвати Надія. Гід казав, що уточнить, як це оформити згідно документів.

Цікаві факти про місцевість за спостереженнями тернополянки:

• білі ведмеді там гуляють повсюди - біля будинків та закладів також;
• .агато цих льодовиків через 30-40 років не буде, адже глобальне потепління помітне: річки виходять з берегів, ведмеді почали їсти оленів;
• на острові нема котів. Є один, точніше. Але зареєстрований, як інша тварина. Там вважають, що коти порушують природній ланцюжок, з’їдаючи гризунів;
• не рекомендую туди їхати теплолюбивим людям;
• пожежі там стаються через те, що люди забувають виключити плиту. І чомусь це вже настільки часто відбувається, що плити там продають із автоматичним обмеженням роботи до 30 хвилин;
• у приміщеннях там усюди роззуваються. Так робили колись шахтарі, звичка залишилась. Підлога усюди з підігрівом. І загалом, у приміщеннях там доволі тепло;
• гідами працюють люди різних національності, у тому числі - українці;
• фотографувати на архіпелазі є що - і очима, і на камеру.

Фото Надії Ротман