4 листопада тернополян запрошують до галереї «Бункермуз» на відкриття фотопроекту.

Його авторка — колишня тернополянка, а нині киянка Олександра Павловська представить більше десятка фоторобіт (один кадр, без монтажу) розміром 70х100 см.

Презентуємо виставку під звуки «Zsuf», перфоманс
«Scrag Aisedory», та віджеїнг Vj Yarkus та зі скульптурою Ліланда Беті.

Олександра Павловська про фотопроект:
— Його головна мета — запитати людей: «Що ти відчуваєш, коли обіймаєш себе?» Багато хто ніколи не замислювався над цим запитанням. Може, і не буде, тому що це не важливо. А комусь важливо, адже мова йде про розуміння себе, про дружелюбне ставлення до себе. Про ще неосмислені відчуття, запитання та думки. Про внутрішнє взаєморозуміння.

«Самообійми» — фіксування експерименту:
— Якось під час діалогу з собою я зашпорталась за думку, що довела мене до сліз. Я притулилася до себе, тому що мені було дуже шкода саму себе. І чим більше намагалася заспокоїтися, тим більше шморгала носом.
Чому самообійми викликають жаль до себе? Чому не радість, сміх і задоволення.
Коли інтимно розмовляєш із собою — обіймаєш себе чи відштовхуєш? Чи, може, рятуєш? Чи заганяєш у кут? Радієш чи задихаєшся?
Гаразд! Забагато питань. Час для експериментів.
Отож, штатив, шмат білої тканини на стіну, камера на автоспуск і спогади, мрії, фантазії. Протягом 6-7 годин подумки я обіймала себе у різних ситуаціях.
Цікавість і складність процесу полягала в тому, що я ніяк не могла впливати на кадр. Я не могла його запланувати та відстежити. Я не знала, в який момент і в якому місці накладеться чітке зображення, а де розмиється, чи взагалі зникне. Були лише мої емоції, довга витримка у фотоапараті та дві мене в кадрі. Я просто була сама з собою та сама собою!

Джерело: ternopil.te.ua