Тернополяни мають змогу уявити бідного європейця, під опис якого в ЄС вже підходить чверть населення, пише ukrinform.ua.  Визначається фінансова обмеженість у Європі несвоєчасною оплатою оренди за житло (чи іпотеки) та комунальних послуг, неможливістю поїхати раз на рік кудись далеко від дому у тижневу відпустку, їсти м’ясо чи рибу через день. А ще неможливістю протягом кількох років дозволити собі простеньке авто, кольоровий телевізор, пральну машину та телефон.

В ЄС бідними вважаються люди, дохід яких становить менше 60% середнього показника в країні, при цьому враховуються також усі соціальні виплати. За даними Європейського фонду поліпшення умов життя і праці (European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions), рівень мінімальної заробітної плати варіюється між країнами ЄС. Найнижча мінімальна заробітна плата на 2016 рік (менш 500 євро на місяць) була у громадян нових держав – членів ЄС. Це Болгарія (близько 214 євро) і Румунія (276 євро). Мальта і Словенія разом з Португалією, Грецією та Іспанією, становлять середню групу країн з мінімальною заробітною платою від 500 до 1000 євро на місяць. Інші країни Західної Європи мають показники мінімальної заробітної плати, що перевищують 1000 євро на місяць.

У 2016 році 23,4% жителів країн Євросоюзу, 117,5 млн. осіб, перебували в зоні ризику бідності або ризику соціального неблагополуччя, як це називають в Європі. Тобто, за оцінками економістів, люди знаходяться не ЗА межею, а лише НА межі бідності. Ось-ось і її перетнуть. Лідером за кількістю таких людей є Болгарія із показником 40,4%, далі йдуть Румунія з 38,8% і Греція з 35,6% жителів. У пострадянській Балтії: у Литві на межі бідності живуть 30,1% мешканців, у Латвії 28,5%, в Естонії - 24,4%. А найнижчий відсоток бідних людей показали Чехія (13,3%), Фінляндія (16,6%), Данія (16,7%) і Нідерланди (16,8%). В середньому по ЄС цей показник з 2008 до 2016 року збільшився на 1,8 п.п. Тенденція пояснюється, перш за все, впливом світової економічної кризи.

Сукупний річний дохід (включно з усіма соціальними виплатами, субсидіями, пільгами), який ставить на межу бідності в Європі, прийнято розраховувати на сім'ю з двох дорослих і двох дітей менше 14 років. Наприклад, у Естонії ця сума становила 10 892 євро в рік, в Латвії – 8 019, в Литві – 7 113. На грецьку сім'ю припадає 9 450 євро, на румунську - 13 714 євро, на болгарську – близько 4000 євро.

Це десь близько 280 євро щомісячного доходу на кожного члена румунської сім’ї (майже 10 євро на добу) та 83 євро (на добу трохи менше 3 євро) – болгарської.

В Україні в 2016 році цей показник становив 63 євро (2000 українських гривень), або 2 євро на добу. І це при тому, що за оцінками ООН вважається, що абсолютна бідність наступає, коли добові витрати людини становлять менше 5,05 доларів США. Нижче цього рівня доходу наступає так зване соціальне відчуження. Це означає, що індивід не має достатньо коштів, щоб вести прийнятний для даного суспільства стиль життя.

Фото з відкритих джерел