Тернополянка Уляна Турчин не любить, коли Pole Sport називають стриптизом
Уляна Турчин – майстер ламання стереотипів. Вона – тренер з Pole Sport, допомагає жінкам позбутися невпевненості, комплексів, відновити здоров’я. Її група бере участь у змаганнях і привозить нагороди.
Коли дивишся, як Уляна виконує елемент на пілоні, то здається, що вона полденсер з багаторічним стажем. Але у цьому виді – заледве рік. Проте все життя пов’язане зі спортом, пише pro.te.ua.
– Як давно займаєшся спортом?
– Ще з дитинства. Пам’ятаю, як була з рідними на морі і там побачила батут. Я попросилась на нього і певно щось таке там витворяла, що мама вирішила відвести мене на гімнастику. Мені тоді було 3,5 роки. Це було моїм дитячим захопленням до 7 років. У 5 класі вирішила піти на гандбол в ДЮСШ №3 і грала 10 років. В 11 клас пішла у Львівське спортивне училище. Грала у “Галичанці” в суперлізі, отримала кандидата спорту. А коли навчалась у Південноукраїнському національному педагогічному університеті, то грала за одеську команду. Вийшла заміж, завагітніла. Довелося зробити паузу в заняттях спортом.
– Чи важко було заставити себе знову повернутися до спорту після перерви? Як це вдалося?
– Дійсно, багатьом жінкам після народження дитини важко повернути форму. Через обмаль часу неможливо знайти вільну хвилину, аби виконати хоч якусь спортивну вправу. Навіть тим, хто дуже хоче схуднути. Я за 9 місяців дуже скучила за спортом. Як тільки донечці виповнився місяць, вирішила, що ми будемо займатися фізкультурою разом. Почала по трішки присідати, тримаючи її в руках, робила випади. Одразу так і крихітку заколисувала. Через два місяці натрапила на оголошення про заняття Pole dance. Вирішила спробувати. Тренер Ярослав Венцко дуже відповідально вів заняття, все пояснював, допомагав і заспокоював, коли щось не вдавалось з першого разу. Мені це дуже подобалось. Не скажу, що зникли одразу всі проблеми. В мене була грудна дитинка і важко було залишати її вдома. Тому я залишила все-таки спорт ще на рік. Але знала, як дитина підросте – я обов’язково повернусь. Так і зробила.
– Як правильно знаходити мотивацію? Що мотивує тебе особисто?
– Я – сама собі мотивація (Сміється). Люблю почуватися у гарній фізичній формі, подобається, коли трохи болять м’язи після тренувань. Дехто помиляється, коли вважає, що після першого заняття потрібно тиждень відновлюватися. Навпаки, краще регулярно розминатися, не пропускати тренування. Лише так можна досягнути бажаного результату.
– Чи має значення вік, досвід для Pole Sport?
– Вік має значення тоді, коли людина хоче напрацювати максимальну розтяжку м’язів. Молодші мають гнучкіше тіло і швидше отримують результат. Але це не означає, що доросла людина ніколи не сяде на шпагат чи не опанує складний елемент. Якщо ви працюєте наполегливо, намагаєтесь не пропускати заняття, то не залежно від того, чи ви займаєтесь спортом з дитинства, ви досягнете успіху.
– Бувало, що закидали про схожість Pole Sport до стриптизу? Як ти ставишся до таких «жартів»?
– Так, таке буває. Мене запитують, яким видом спорту я займаюсь і коли відповідаю: “Полденсом”, то здивовано закруглюють очі: “А що то таке?” Коли пояснюю, що це, то зазвичай буває отой незручний момент, коли необізнані одразу називають цей вид спорту “стриптизом”. Пояснювати, що це різні речі – марна справа. Той, хто хоче справді знати, може навіть просто загуглити і побачити, що тут велика різниця. Основним елементом стриптизу є роздягання. У Pole Sport ніхто такого не робить. Це звичайне заняття спортом, виконання різних силових елементів. Просто, тоді як у Wourkout (ще один сучасний вид спорту) вправи виконують на турніку, то у Pоle Sport на пілоні. Та ж акробатика в повітрі. Просто люди люблять стереотипи. Моя порада таким – краще самі спробуйте, прийдіть подивіться, а потім вішайте ярлики.
– Це травматичний вид спорту. Як справляєшся з травмами? Чи не зупиняє це тебе?
– Ні, травм ще, слава Богу, не було. Вже 27 листопада буде рік, як я систематично займаюся Pole Sport. Скажу так – будь-який вид спорту травматичний. Головне – займатися в міру. Краще якість виконання вправи, а не кількість разів. Ніхто не досягав ще в спорті успіху за один день. Це кропітка робота над собою.
– Як допомагаєш жінкам в залі позбутися комплексів?
– Усі заняття відбуваються перед дзеркалом. Виконуючи вправи, дівчата спостерігають за собою. Ті, хто думає, що вони некрасиві, не фігурові, не…ще щось, самі бачать, що це не так. У них випрацьовується пластичність, прокидається любов до свого тіла. А отже, спочатку навіть вдома, вони почуватимуться впевненіше. Я просто підказую, що і як правильно робити. Заспокоюю, якщо щось не вдається одразу.
– Що потрібно робити жінці, щоб почуватися впевненішою? Чи допомагає новий одяг?– Вважаю, що кожна жінка повинна сприймати себе такою, як вона є. Не думати, що “я не така”, що є хтось кращий. Потрібно спілкуватися з різними людьми, пізнавати щось нове, усміхатися, робити компліменти іншим, якщо є дійсно бажання про це сказати, одягати яскравий одяг. І, звісно, займатися спортом. Тоді ви відчуєте приплив енергії, почуватиметесь підтягнутими, красивими, впевненішими в собі. Повірте, недаремно нам повторюють, що заняття спортом приносять щастя.
– Любиш одягати розкішні сукні, чи віддаєш перевагу спортивному стилю одягу?
– Звісно, люблю красиві сукні. Проте одягаю їх на особливі події, святкування. Найчастіше мене можна побачити у спортивному костюмі. Я щодня провожу заняття із дівчатами, бігаю з дому до залу і навпаки, тому тут все зрозуміло. Запитання, що одягнути – сукню чи спортивні штани, не виникає само собою.
– У чому сенс життя для тебе?
– В моїй донечці, в сім’ї. Вони центр мого Всесвіту. І звичайно, в тому, щоб навчатися завжди новому, розвиватися, пізнавати світ.
– До речі, як твій чоловік, рідні ставляться до твоїх занять?
– Мій чоловік мене у цьому підтримує. Він бачить результат, розуміє, що мені це подобається, що це не шкодить моєму здоров’ю, а навпаки допомагає. Ну, і який чоловік проти, щоб його дружина виглядала гарно? (Сміється). Родина також не проти. До речі, займатися Pole dance мені порадила мама.
– Чи достатньо умов у нашому місті для занять Pole Sport?
– Більше, ніж достатньо. Нічого особливо для цього не потрібно. Знайдіть собі зал та й ходіть. Особисто я запрошую усіх без обмежень. Або можна встановити пілон вдома. Просто бажано мати кімнату, де стеля знаходиться високо.
– Що порадиш тим, хто планує почати, але не наважується?
– Просто не боятися, прийти і спробувати. Бо, “не такий страшний вовк, як його малюють”.
– А є якісь вправи для лінивих?
– Думаю, є. Але який ефект від таких вправ? Хоча – це вже інше запитання.
– Займаєшся спортом лише в залі?
– Оскільки у мене щодня заняття, то так, займаюся в більшості у залі. Але ніхто вам не заборонятиме ходити на стадіон, тренуватися на перекладинах, чи тренажерах в парку. Це вже кому, де зручно.
– Як ти відпочиваєш, чи вистачає часу на відпочинок?
– У мене такий графік, що вільного часу немає. А як і є, то його забирає маленька донечка. На дозвілля з’являється кілька хвилин біля півночі, та й то, я одразу відключаюся. Візьміть до уваги, що в людей, які займаються спортом, дуже міцний здоровий сон.
– Твої побажання читачам сайту Про Те.
– Просто бути щасливими, жити на позитиві, любити себе.