Нині однією із найстрашніших хвороб у світі вважають ВІЛ/СНІД. Терополянка каже, що все не так страшно, адже якщо вчасно виявити хворобу і розпочати лікування, то з нею можна жити ще дуже багато років.

ТЕРЕНу вдалося поспілкуватися з керівником благодійної організації тернопільського відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДОМ Мар’яною Радчук. Жінка розповіла, що ВІЛ/СНІД – це не вирок.

Що допомагає людям із ВІЛ-статусом підтримувати свій імунітет?

Взагалі ВІЛ-інфекція – це вірус імунодефіциту людини. І це не є такою проблемою, щоб починати панікувати. Коли людина знає про свій ВІЛ-статус, вона може застерегти себе і тримати своє здоров’я в руках, в основному, завдяки лікуванню.

А як діє лікування?

Лікування призначають, аби підтримувати імунітет та не давати розвиватися вірусу.  Вірус знижується до мінімуму. Якщо менше 20% вірусного навантаження, він не розповсюджується і людина живе нормальним повноцінним життям.

Чи можливо, що у людини із ВІЛ-статусом народилася повністю здорова дитинка?

Є сімейні пари, у яких один партнер ВІЛ-інфікований, а інший здоровий. Завдяки низькому вірусному навантаженню вони можуть вести незахищені статеві відносини і такі сім’ї народжують здорових дітей. Також мами в період вагітності приймають спеціальне лікування, аби дітки народжувалися здоровими. В 99% таких випадків діти народжуються здоровими.

Настільки складно адаптуватися людям, які щойно дізналися, що у них ВІЛ/СНІД?

Саме прийняття ВІЛ-статусу звичайно важко сприймається. Ми якраз і працюємо з такими людьми. В нас є можливість надавати консультації у форматі «рівний-рівному». Тобто соціальний працівник, який має ВІЛ-статус, краще знаходить спільну мову і зможе більше донести до хворої людини, що це таке і як з цим жити.

Однак, найважливіше вчасно виявити хворобу. Для того аби здати  анонімний тест на ВІЛ, усі охочі можуть звернутися в Тернопільський обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом, він розташований на вулиці Купчинського, 8. Аналізи там безкоштовні, як і саме лікування.