Тернополянка за 400 євро відвідала грецькі місця із книги «Моя сім’я та інші звірі» (фоторепортаж)
Заповідник дикої природи із книги англійського письменника Джеральда Даррела «Моя сім’я та інші звірі» відвідала тернополянка Марія Юрчак. Вона провела 12 днів на грецькому острові Корфу, витративши на все 400 євро. Про місця, варті відвідування, пікантності місцевої кухні та організацію бюджетної поїздки тернополянка розповіла для читачів Терену.
- Наскільки знаю, Ви подорожували самі? Чи не було екстремальних моментів? Чи вдалось все здійснити без форс-мажорів?
- Практично все, адже така одноосібна мандрівка обіцяє багато незвичних вражень. Єдине, що не зовсім склалось за планом – це дорога на острів. Летіла я з Варшави, а туди добиралась автобусом. У результаті він простояв чотири години на кордоні. Аеропорт розташований за 30 км від Варшави, бо тільки з нього літають лоукости Rainair. Тому довелось брати таксі, яке коштувало майже стільки, скільки квиток на літак. Тому рекомендую приїздити заздалегідь у місто, з якого летите.
- Ваша подорож була бюджетна. Скільки витратили коштів на відпочинок у такому заповіднику дикої природи?
- Усього це 400 євро. Квитки у дві сторони обійшлись менше 100 євро. Їх раджу шукати за місяць до відльоту на Google Flight або Kiwi.com. Обирати виліт з Варшави чи іншого польського міста, що значно дешевше. Щодо проживання, то чудове помешкання можна знайти поблизу міста Корфу за 14-20 євро за добу. У місті жити буде дорожче – 55 євро. Користуватись для пошуку помешкання варто сайтами Booking та Airbnb. Я жила на півострові Каноні поблизу аеропорту – найекстремальнішого із усіх, які я бачила. Адже літаки сідають прямо біля пляжу. І це видовище довелось пережити під час приземлення і потім спостерігати постійно протягом відпочинку.
- Скільки коштує проїзд у межах Корфу?
- Острів сам невеликий - 60 на 20 км. Проїзд у межах міста обходиться всього 1,2 євро. А за межі міста потрібно купувати квиток. Я їздила у Палеокастріцу за 2,5 євро. Я обрала на західний берег. Там помітно холодніша вода, але зате мальовничі скелі, з яких можна пострибати у прозоре море.
- Які інші цікаві місця Ви знайшли під час подорожі?
- Це острів Понтіконісі або відомий під назвою Мишачий острів, на який, згідно міфів, боги перетворили корабель Одіссея. Там блукає одинокий павич, який, за розповідями, сумує за своєю втраченою парою. Цікаво також відвідати місцеву фортецю (вхід - 6 євро). Звідти відкривається вид на ціле місто. А центрі Корфу є картинна галерея, яка також захоплює відвідувачів. А ще вартий уваги єдиний у Греції музичний університет на острові. Мені загалом подобається грецька музика, особливо боратіка - такий грецький тужливий романс. До речі, цьогорічна конкурсантка з Кіпру, яка на Євробаченні посіла друге місце, виросла і довгий час співала у ресторані на Корфу.
- Місця із «Моя сім’я та інші звірі» позначені спеціальними табличками?
- Ні, у греків немає такої традиції. Але не помітити ці місця важко. Це насамперед дика природа, яку видно звідусіль. У парку Джеральда Даррела є пам’ятник на честь нього із натертим золотим носом. А також розташований будинок Даррелів у Перамі, за 15 хв пішки від Каноні. До речі, білий дім Даррелів у Каламі (кілометрів 20 на північ) можна купити за 1 млн євро. А тепер про місць із книги. Острів Відо - той, на якому у творі була в’язниця. Тут перебував чоловік, який подарував Джеррі альбатроса, сюди років так на п’ять можна було попасти за те, що глушиш рибу. Тут є мавзолей сербських вояків Першої світової. Острів відігравав значну роль у різних військових оборудках. З його протилежної сторони видно Албанію. Зараз тут безлюдно. Є дитячий табір, але він не діє поки. І таверна, куди раз по раз привозять гамірних туристів. Я забралась на віддалену його сторону, щоб помилуватися фазанами та іншими ендемічними птахами, і кролями, які безтурботно лежать у траві. Далі по книзі - маєток Мон Репо, резиденція губернатора Корфу, літня вілла короля Греції. Саме тут жила графиня Мавродакі із «Моя сім’я та інші звірі» Дж.Даррела. І звісно ж все згадуваний вище Мишачий острів із єдиною церковцею на пагорбі та самотнім птахом. Колись сюди добиралися вплав Марго та Джеррі Даррели. Марго влаштовувала собі повітряні ванни, а монах нервував. Його підкупляли цигарками.
- Які страви довелось спробувати?
- Для економного харчування не забудьте про сухі сніданки і обіди з України. А з грецької кухні варто покуштувати мусаку – запечені баклажани з м’ясом, цацикі - огірковий соус, піта жирос – грецька шаурма на будь-який смак. Довелось мені також самій приготувати лимонно-яєчний суп, схожий на наш зелений борщ. Цю страву їдять усі на Корфу. Заміть щавлю використовують для смаку лимонний сік. А яйця не варять, як у нас. Їх збивають до відповідної рідини, щоб суп не став омлетом. Дуже смачно. Також на острові багато фруктів. Особливо популярний кумкват із роду цитрусових, із якого роблять варення та лікер.
- Куди буде Ваш наступний маршрут?
- Ще не знаю. Але на Корфу точно повернусь. Бо є що згадати. І ще багато цікавих пригод із подорожі залишились неозвученими. Їх можна буде почути у неділю, 17 червня, на Сніданку в арт-кафе «Коза» (12 год, вхід – вільний). Тож дізнатись усі деталі відпочинку без All-inclusive, але із максимум пригод, зможе кожен, як то кажуть, із перших уст.
Фото, відео із архіву Марії Юрчак
