З того, що мене цікавить у майбутньому – як буде розвиватись інститут сім’ї як явище, повідомляє Про.те.

Бо сучасний світ вже пропонує різні варіанти як прожити цілком притомне і самостійне життя, де себе знайти і навіть загубити, окрім стандартних матримоніяльних алгоритмів.

І хай на периферії цивілізації тиск соціуму та церкви ще відчувається – у мегаполісах людина здатна цілком успішно функціонувати як самостійна одиниця. Усі ознаки вказують на те, що людство потроху доростає до думки, що батьками варто бути не всім і це стане світоглядною парадигмою, а не просто маніфестами окремих чайлд-фрішників.

Парувальна індустрія розгубила свій шарм і вплив у суспільстві. Середній вік заміжжя виріс, а численні неодружені з легкістю відбивають відверто мляві атаки родичів. Шлюб усі часи був актом радше економічно-політичним, навіть донька короля не мала права вирішувати, за кого їй виходити. Соціальні стандарти сильно зромантизували сім’ю, зробивши її єдиним носієм легального та сертифікованого кохання. Хоча при рості персональних запитів і можливостей окремої людини, сучасний шлюб нагадує змотані докупи ізолєнтою два магніти, повернуті однаковими полюсами.

На цьому фоні кумедно виглядають пікетування гей-парадів, ходи сімей за традиційні сімейні цінності та їх кореляція із статистикою розлучень, сімейного насилля і сумами невиплачених аліментів. Не хвилюйтесь, церква так добре попрацювала останні сторіччя, що люди одружуватимуться ще з років сто чисто на автоматі). Гадаю, що сімейні в майбутньому стануть субкультурою на кшалт гіпстерів чи толкієністів.

І, з огляду на мільярдний приріст людства щодвадцять років, це не є зле.

Володимир ГЕВКО