Тернополянин розповів, як за 200 євро відвідав 7 країн (частина 2)
Румунія , Болгарія , Греція Македонія, Сербія, Угорщина та Польща, - цих сім країн відвідав тернополянин за 200€. За цей час йому зупинилося 12 авто. Загалом він подолав 3800 км із них: 1300 км автостопом та 300 км пішки.
Микола Артем відвідав 7 країн, 7 столиць і побував на Олімпі. На це все він витратив 200 євро, у які входять: віза, харчування, сувеніри і квитки на громадський транспорт, коли не виходило стопити. Першу частину цієї історії ви можете почитати ТУТ.
- Ну, Миколо, а що було потім?
- Болгарія, день другий. Ми прокинулись о 7 ранку біля дороги, а заснули в 4.00 коли вже не було сил стопити. Ми тоді пройшли 20 км вночі, нас висадили за Софією і звідти ми двома автомобілями подолали 100 км вночі, ще 20 км пройшли. Зайшли на частину дороги, яка була над прірвою, де дуже небезпечно йти. Заснули ми в «рукаві» де можна розминутись фурам чи просто зупинитись. Проснувшись ми почали стопити. Повз нас проїхав рейсовий автобус Київ-Афіни. Ми були без прапора, його купили аж в Афінах. Застопивши автомобіль ми доїхали до кордону і таки наздогнали рейсовий автобус.
- А чому ви вирішили відвідати саме Грецю?
- В мене там живе бабуся, але усе по порядку. Отже, Греція, день шостий. Режим «жида» або, як потрапити на Акрополь безкоштовно, по студентському. Я вже був на Акрополі минулого року, там дуже гарно. Тоді за мене заплатили 30 Є за вхід. Цього ж року я вирішив схалявити. Ми підійшли до каси і сказали: «Нам по студентському, будь ласка». У відповідь почули: «Ви звідки?». «Ми із України» - сказав я. На що почув таку відповідь: «Вибачте, але Україна не є членом ЄС, але враховуючи, що ви все ж студенти, то із вас по 10 Є». От я вирішив не здаватися і пішов до іншої каси, де був вхід до театру Діоніса. Ми стали в чергу, яка налічувала близько 30 людей і зрозуміли, що чекати довго. Тут підходить чоловік і каже: «Студенти ЄС проходять без черги». Ми підходимо до нього. І тут він питає: «Ви звідки?» (насправді греки не розуміли, що пише на наших студентських). На що я мав відповісти: «З Болгарії», але сказав «Ми з України» і знов почув те саме: «Україна не член ЄС» на що я відповів: «І що?», і тоді охоронець дав нам 2 квитки і ми увійшли. На Акрополь звідти не можна йти, але я знав, де немає охорони, тож обійшовши з іншої сторони ми пішли до Парфенону.
Греція. Олімп. Дев'ятий день. Пригости людину сніданком і потім взнай що то єврей.
- Знаю, що ви і на Олімп піднімалися?
- Вийшовши на Олімп (але не на найвищу вершину) ми виконали свою програму мінімум. Коли прокинулися, то вирішили поснідати. Після нашого сніданку до столику, за яким ми сиділи, підсіло двоє хлопців. Ми не змогли з’їсти все і подумавши, що харчі зіпсуються вирішили пригостити наших нових знайомих. Вони взяли їжу і навіть не подякували. Коли з'їли наше, то почали їсти своє. Навіть не запропонували нічого. Коли вони поснідали, то я запитав: «Хлопці, звідки ви?». І тут я почув відповідь: «Ми із Ізраїлю». Мовчки ми зібрались і пішли.Коли відійшли, то почули, як каталонці кричали: «Каталонія це не Іспанія, незалежність Каталонії». Коли ми вийшли на КПП, то зустріли чоловіка, який почувши, що ми з України сказав: «І що, як там хохли?» (Він був французом). Коли вийшли на дорогу, то старались стопити. Там зустріли знову двох євреїв. Ми їх обігнали і йшли далі. Вони застопили машину і коли побачили нас, то посміялись. Потім ми їх зустріли на вокзалі в Літохоро. Вони втекли, але ми їхали із ними одним потягом майже до Салонік.
Продовження історії про цю подорож читайте уже завтра на « ТЕРЕНі ».
Фото із власного архіву Миколи Артема
