Жодна інша реформа в Україні і на Тернопіллі, зокрема, не спричиняла стільки чуток, вигадок і спротиву, як адміністративно-територіальна. Якщо ми 24 роки у незалежній країні продовжуємо жити за системою, створеною ще за Союзу, то світ давно використовує іншу – набагато ефективнішу. Отже, зміни – на часі…

Власне, найбільше суперечностей в області виникло через те, що сільські громади, розташовані поблизу Тернополя, категорично відмовилися приєднуватися до обласного центру. Через те перелік населених пунктів, які самі хотіли стати центрами, розширювався мало не щодня. І ось 10 липня відбулося підсумкове засідання робочої групи із розробки проекту Перспективного плану формування спроможних громад Тернопільщини. Схоже, незабаром у нашому краї буде 50 центрів такх громад. Це питання уже планують винести на розгляд обласних депутатів. Коли саме, скоро дізнаємося…

Добровільний процес має бути дійсно добровільним

Як сприймають перспективу реформування територій жителі Тернопілля? Якими будуть наслідки реформи для міст і сіл, кожного з нас? Відповіді на ці запитання нашому журналісту допомагали шукати директор Офісу реформ у Тернопільській області Віктор Литвинчук і Байковецький сільський голова, очільник Асоціації сільських і селищних рад Тернопільщини Анатолій Кулик.

Нагадаємо, територіальна реформа, за задумом столичної влади, покликана в цілому змінити систему управління в Україні. Тож крок назустріч мають зробити всі регіони. Відтак уже створили і навіть репрезентували у Києві Перспективний план формування територій громад Тернопілля. Втім, цей документ не є остаточним. Наразі триває його громадське обговорення. До реального об’єднання громад візьмуться лише на другому етапі реформи.

- Отже, в Україні про адміністративно-територіальну реформу говорять уже багато років. Чи ж проведуть її нарешті?

Віктор Литвинчук: - Сьогодні про це не просто говорять, а вже роблять реальні кроки. І мені приємно, що питання територіальної реформи спричинило стільки емоцій і запитань. Нагадаю, спробу провести адміністративно-територіальну реформу вже робили у 2005-2006 роках. Однак тоді реалізувати зміни не вдалося. Зараз ми взялися реалізовувати не адміністративно-територіальну, а реформу місцевого самоврядування і територіальної організації влади. У нас є законодавчі акти, потрібні для проведення таких змін. Окрім того, визначені нові критерії реформи: добровільність, спроможність і доступність.   

Анатолій Кулик: - Як сільський голова я влився у цю роботу ще тоді, коли закон про добровільне об’єднання громад готували. Ми з іншими головами сільрад навіть пробували зміни в законопроект вносити. Насамперед наполягали на тому, аби процес дійсно був добровільним. Оскільки закон прийняли, то ми вже мусимо рухатися у тому законодавчому руслі.

Як на мене, реформа дасть змогу реально запрацювати органам місцевого самоврядування. Адже впродовж останніх років повноваження рад постійно зменшували. Через це нам було дуже складно вирішувати всі питання, навіть найпростіші. Так, нині ми не є розпорядниками земель за межами населеного пункту. Виходить, що село землю має, але розпоряджається нею управління Держкомзему. Звісно, ми хочемо повернути повноваження собі. Адже цими землями має розпоряджатися громада через депутатський корпус. Також ми сподіваємося отримати цілий ряд інших повноважень… Нас чекає нове життя, яке ми самі будемо будувати.

«Зміни меж областей і їх ліквідації не буде!»

- Наскільки правдивими є чутки про ліквідацію Тернопільської області?

Віктор Литвинчук: - Останнім часом на багатьох сайтах у Західній Україні з’явилася низка публікацій із картами, на яких перекроюють області і формують якісь нові конгломерати. Як на мене, це умисні і дуже шкідливі речі. Хтось це робить, аби заблокувати реформу і посіяти недовіру у людях. Дійсно, голова Верховної Ради Володимир Гройсман обмовився про перспективу формування повітів і регіонів. Але відповідно до українського законодавства, регіони це і є області. Така термінологія. А хтось почув слово «регіон» і захотів його зробити більшим, ніж область… Наша область відповідає всім європейським стандартам формування земель. Жодної зміни меж областей і їх ліквідації не буде!

- Поясніть, що означає термін «спроможні територіальні громади»?

Віктор Литвинчук: - Відповідно до Закону «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад» – це «територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці». Працюючи над планом створення територіальних громад, ми аналізували все спільно із департаментом фінансів. Досі моніторимо ситуацію у кожній громаді, адже Перспективний план – це не лише карта, а й текст - паспорти об’єднаних територіальних громад. Ось так і визначаємо, спроможна дати собі раду та чи інша громада, чи її варто підсилити? Саме на цьому етапі можна до сильних населених пунктів «підтягнути» слабкі…

- Скільки ж все-таки спроможних громад створять у Тернопільській області?

Віктор Литвинчук: - На першому етапі розробки Перспективного плану до переліку увійшли лише 26 громад. Після консультацій на місцях і врахування пропозицій від сільських голів із різних районів, ця кількість зросла майже вдвічі.

«Ніхто не повинен боятися…»

- Центром однієї з громад мають стати саме приміські Байківці…

Анатолій Кулик: - Байковецька громада сьогодні є самодостатньою. Ми працювали над цим не один рік. Нам вдалося запросити до себе інвестора – СБ «Борднетце-Україна», у народі кажуть – «завод, де плетуть дротики». Це підприємство здатне забезпечити значні надходження до бюджету громади. Проте досі ми не могли їх використовувати, бо через відповідні формули, що існували до 2015 року, гроші вилучали із бюджету села до районної казни. А йшлося про 5-6 мільйонів гривень щороку! Тепер держава пропонує: об’єднуйтеся у територіальні громади, і ми вам дамо не 25% податків на доходи фізичних осіб, а 60%. І ви через рішення виконавчого комітету громади будете вирішувати, куди слід спрямувати ці гроші. Ніхто не повинен боятися, що центр громади матиме кошти, а іншим їх не дасть. Ні! На що слід витратити бюджетні ресурси, вирішуватимуть колегіально.

Окрім того, кожній об’єднаній громаді держава обіцяє кошти у вигляді субвенції на формування відповідної інфраструктури. Звісно ж, не буде громади – не буде й цих грошей. Тому я закликаю: не бійтеся об’єднання, треба робити справу разом.

Віктор Литвинчук: - Завдання реформи полягає в тому, щоб вирівняти диспропорції в територіальному розподілі краю. Нині преференції мають лише міста обласного значення. Вони отримують ті податки, які у перспективі мають надходити у казну всіх об’єднаних громад. Окрім 60% податків на доходи фізичних осіб, до бюджету також ітимуть 25% екологічного, 5% акцизного, 100% єдиного податків і 100% податку на прибуток підприємств і установ комунальної власності. Слід додати ще 100% податку на майно – нерухомість, землю (у тому числі за межами населеного пункту), а також транспорт. За нашими підрахунками, це дасть змогу збільшити бюджет кожної об’єднаної територіальної громади у три-чотири рази. Громада вже не буде прохачем, вона вийде на прямі міжбюджетні відносини, розподілятиме усі кошти без впливу державних адміністрацій.

І ще один нюанс. П’ятирівнева система управління державою зникає. На її місце прийде трирівнева. Тобто два рівні - сільські ради та адміністрування районних і обласних державних адміністрацій - ми викидаємо. По-перше, це суттєво зменшить вплив чиновництва. Відомо ж, чим менше ми контактуємо з чиновниками, тим швидше отримуємо різні послуги. По-друге, знімається корупційна складова. Кожна довідка нині в людей відбирає не тільки настрій та сили, а й кошти. До того ж, немає потреби утримувати таку кількість чиновників. Той фінансовий ресурс, який ми маємо, слід витрачати раціональніше – на потреби громади, а не на утримання апарату.

До переліку центрів ввійшли всі нинішні райцентри

- За якими критеріями відбирають населені пункти, які стануть центрами спроможних громад?

Віктор Литвинчук: - Це відбувається відповідно до методики, складеної Кабміном. Потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади – це село, селище, місто, розташовані найближче до географічного центру території спроможної територіальної громади і які мають найбільш розвинуту інфраструктуру. Ось чому до переліку центрів відразу ввійшли всі нинішні райцентри, адже вони вже мають необхідну для надання послуг інфраструктуру і відповідають закладеним Кабміном нормам: школа із кількістю не менше 250 учнів, понад 100 дошкільнят та ін.

- Як обиратимуть владу в спроможній територіальній громаді?

Анатолій Кулик: - Управляти об’єднаною територіальною громадою буде керівник. Його вибиратимуть жителі усіх населених пунктів, які увійдуть у громаду. Крім того, кожен населений пункт, незалежно від того - маленький він чи великий, обиратиме свого старосту і депутатів. Оце й будуть ті люди, які формуватимуть політику розвитку території, нестимуть відповідальність за життєздатність громади.

Якщо план не ухвалять, Тернопільщина втратить купу грошей

• Куди звертатися охочим об’єднатися в нові громади?

Анатолій Кулик: - У Законі виписали всю процедуру. Думаю, і сільські голови, і просто ініціативні люди із цим документом вже ознайомилися. Додам лише одне: ініціаторами об’єднання можуть бути сільські і міські голови, не менше третини депутатів відповідної ради, а також члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи і органи самоорганізації населення, за умови, якщо вони представляють інтереси третини членів відповідної громади. Громадські обговорення зобов’язані провести керівники органу місцевого самоврядування. Закон їх також зобов’язує виписати порядок громадського обговорення можливості об’єднання в ту чи іншу громаду. Усі необхідні документи врешті напрацьовує спеціальна робоча група, до складу якої входять представники всіх громад, які хочуть «жити разом». Лише після того, як усі папери пройдуть перевірку на відповідність законам України і її Конституції, обласна рада оголосить вибори керівника і депутатів від громади.

І було б для всіх краще провести наступні вибори вже за цим принципом. Адже, якщо ми восени оберемо депутатів місцевих рад, мерів і сільських голів за нині діючим законодавством, то незабаром доведеться проводити перевибори, відповідно до норм, які передбачає адміністративно-територіальна реформа. Навіщо платити двічі? 

- Які наслідки матиме відмова від об’єднання в територіальну громаду або несхвалення Перспективного плану облрадою?

Анатолій Кулик: - Якщо Перспективний план об’єднання територіальних громад із пропозиціями ухвалять на сесії обласної ради, Тернопільщина зможе отримати 102 мільйони гривень на розвиток інфраструктури із Фонду регіонального розвитку. Якщо ні, то ці гроші можуть піти в інші області. Тому варто замислитися, чи варто втрачати ці мільйони.

Віктор Литвинчук: - Додам, що села, які не ввійдуть до об’єднаних громад, самі себе обкрадуть. Адже вони залишаться у «совковій» системі і не зможуть брати участь у бюджетному процесі, який пропонує влада.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Фото – з відкритих джерел.