Тернопіль Live продовжує знайомити із туристичними родзинками нашої області та вирушає у подорож замками Тернопілля.

Сьогодні розповімо читачам про легенди та історію оборонних споруд, які відіграли особливу роль під час національно-визвольних змагань українського народу впродовж усього періоду розвитку держави.

Кудринецький замок

Як і більшість оборонних споруд, будували замок ще на початку XVII ст., рятуючись від татарських і волоських набігів (поруч знаходився молдавський кордон і проходив Волоський шлях). В 1848 році його без бою зайняли козаки на чолі з Максимом Кривоносом, витіснивши польських шляхтичів. Двічі фортецю захоплювали турки. Від них залишилася сумна легенда про дівчину, замуровану в стінах, дух якої бродить по замку. Інша легенда розповідає про заховані скарби. До недавнього часу в замку був підземний хід в одній із башт, але зараз він завалений землею і камінням.

Скалатський замок

Замок, оточений оборонним ровом, був закладений в 1630 році. За однією з версій, польська знать звела його для захисту від заколотників. Замок зазнав чимало руйнувань, особливо в часи гетьманства Богдана Хмельницького. Але найбільшим ударом стала атака турецько-татарських військ – в кінці XVII ст., тоді все місто було зруйновано. Тільки через сторіччя фортецю відбудували знову. На жаль, замку не судилося дожити до наших днів. Його розбомбили в часи Другої світової війни. Зараз в уцілілих вежах відкрита музейна експозиція, де представлено середньовічну зброю, картини і дерев’яні скульптури.

Збаразький замок

Зводили замок представники роду Збаразьких – Юрій і Христофор в 1626 – 1631 рр. за проектом фламандського архітектора ван Пеена. Стіни будови стали свідками облоги Богдана Хмельницького під час національно-визвольної війни. Після зради татар, українським силам довелося підписати невигідний Зборівський договір. Ці події увійшли в книгу Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем», після її екранізації замок став туристичним центром. Зі здобуттям Незалежності України тут відкрито музей Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Кременецький замок

Це місце відоме в Україні як неприступна стіна: в 1240 році його намагався взяти Хан Батий, однак замок витримав річну облогу, в 1254 не піддався воєводі Золотої Орди Куремсі. Будівництво замку в 1366 році почав польський король Казимир ІІІ, а продовжив литовський князь Гедиминович у 1382-ому. 1536 року власником замку стала дружина польського короля Сигізмунда І – королева Бона Сфорца. Саме на її честь назвали гору, де зараз розташовується замок. Восени 1648 року козаки обложили замок, після півторарічних боїв взяли його і зруйнували. Зараз від замку залишилися лише частина стін із залишками бійниць, два яруси надбрамної вежі, а також сліди від колодязя.

Сидорівський замок

Замок-корабель, який в середині XVII ст. звів гетьман Калиновський та влаштував тут свою резиденцію. Довгий час замок був оборонною спорудою, але в кінці XVII-ого ст. турецькі війська практично зруйнували фортецю. Спорудження відновили, однак уцілілих башт було всього три. Під час останніх війн замок зазнав значних руйнувань. Нині добре збереглися стіни північного краю і вежа, які приваблюють любителів старовини.

Чортківський замок

Дерев’яна фортифікаційна споруда з’явилася на початку ХIV ст. Спочатку замок будувався для польського магната, але потім його почали використовувати як оборонну споруду. Замок неодноразово брали штурмом за часів середньовічних воєн. Досі живе легенда про заховані скарби і замурованого ченця, привид якого є відвідувачам фортеці. Збереглися дві вежі і значна частина фортифікаційних стін.

Язловецький замок

Ця твердиня – найважливіша фортифікаційна споруда часів Речі Посполитої. Фортеця змогла встояти під натиском військ Богдана Хмельницького, витримати безліч облог, а  поступилася тільки під натиском турків. Довгий час замком володів відомий польський магнат. Згодом він пожертвував його під монастир і жіночу школу. За часів Радянського Союзу в стінах колишнього замку розмістили лікарню, після чого її переобладнали в санаторій, який діє і зараз.

Джерело: ternopillive.com.ua

Фото з відкритих джерел