У Чортківській громаді є школи, де у класах по 8 дітей: що з цим робити?
Розвиток шкіл та освітньої системи потребує якісно нових змін. Адже хороша освіта – це не лише школа поруч, але й кваліфіковані педагоги, сучасні кабінети із новітньою матеріально-технічною базою, сучасні харчоблоки, вбиральні тощо. То що ж таке оптимізація закладів освіти, кому вона потрібна і до чого це призведе? Саме ці та інші питання обговорили на засіданні комісії з оптимізації закладів освіти Чортківської громади.
Насамперед начальниця управління освіти, молоді та спорту Людмила Поліщук ознайомила присутніх із обсягом освітньої субвенції, кількістю учнів у закладах освіти, розрахунком вартості навчання одного учня в окремій школі громади.
Станом на сьогодні у Чортківській громаді налічується 11 шкіл. З них 6 розташовані у межах міста і 5 – у селах. Фактична наповнюваність класів – близько 20 учнів. Проте, якщо відслідковувати картину по кожному навчальному закладі, то наповнюваність класів така:
Чортківська гімназія ім. М. Шашкевича – загальна кількість учнів (ЗКУ) – 597; фактична наповнюваність класів (ФНК) – 28,43;
Чортківська ЗОШ №5 – ЗКУ – 949; ФНК– 25,65;
Чортківська ЗОШ №7 – ЗКУ – 499; ФНК – 24,95;
Чортківська ЗОШ №2 – ЗКУ – 420; ФНК – 22,11;
Чортківська СШІ №3 ім. Р. Ільяшенка – ЗКУ – 351; ФНК – 20,65;
Білівська ЗОШ І-ІІІ ступенів – ЗКУ – 220; ФНК – 20;
Чортківська ЗОШ №6 – ЗКУ – 324; ФНК – 19,06;
Росохацька ЗОШ І-ІІІ ступенів – ЗКУ – 162; ФНК – 14,7;
Горішньовигнанський НВК – ЗКУ – 116; ФНК – 10,55;
Бичківська ЗОШ І-ІІ ступенів – ЗКУ – 75; ФНК – 8,33;
Скородинська ЗОШ І-ІІ ступенів – ЗКУ 50; ФНК – 6,25.
Коментуючи стан наповнюваності шкіл громади, начальниця управління молоді та спорту Людмила Поліщук зазначила:
- Проблема низької наповнюваності класів характерна, здебільшого, для сільських шкіл. Вона обумовлена тим, що у селах, на жаль, проживає менша частина молодих людей і левова частина батьків, які працюють у місті також самотужки довозять своїх дітей у міські школи.
Державна освітня субвенція розподіляє кошти на утримання закладів освіти відповідно до кількості учнів. Тобто, чим нижча наповнюваність класів у школі, тим менше коштів для утримання виділяють із державного бюджету. Відтак, всі витрати покладаються на місцевий бюджет.
Варто зазначити, що за рахунок тих шкіл, у яких фактична наповнюваність класів більша, ніж 20,5 фінансуються школи, у яких ця цифра менша. Ми б могли використати ці кошти більш ефективно – збільшити кількість годин для вивчення певного предмету чи поповнити матеріально-технічну базу закладу.
Аналізуючи вартість навчання одного учня у школах громади, маємо таку картину:
Чортківська СШІ №3 спортивного профілю – 27 720 грн;
Чортківська гімназія імені Маркіяна Шашкевича 16 364 грн;
Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 – 18 378 грн;
Чортківська загальноосвітня школа I-III ступенів №5 – 15 228 грн;
Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 – 19 259 грн;
Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 – 19515 грн;
Білівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – 20 954 грн;
Горішньовигнанський навчально-виховний комплекс – 27 763 грн;
Росохацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – 24 916 грн;
Бичківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – 37 052 грн;
Скородинська загальноосвітня школа І-ІІ – 48 794 грн.
Зараз ми не говоримо про те, що школи потрібно закрити. Ми напрацьовуємо модель, як оптимізувати освітні заклади так, щоб дітям було комфортно навчатися і щоб раціонально використати кошти. Наприклад, якщо фактична наповнюваність класів менша 15-10 учнів, то чи є розумно утримувати окремо будівлю школи та дошкільного навчального закладу? Якщо будівля школи дозволяє, то доцільно було б утворити один навчально-виховний комплекс, який би об’єднував ці два освітні заклади.
Більше того, раціональніше і дешевше буде довозити учнів старших класів до ближніх більших шкіл. Так ми зможемо доукомплектувати школи, де фактична наповнюваність класів нижча 20, зекономити кошти і витратити їх на поповнення матеріально-технічної бази навчального закладу».
Фото ЧМР та з відкритих джерел