У храмі на Тернопільщині зберігаються мощі Івана Хрестителя, подаровані майже 350 років тому графу Синявському
Як стверджує історик Богдан Тихий, пишуть «Бережани та Бережанщина», ця реліквія з’явилася у Бережанах у 1673 році.
Спочатку вона зберігалась у каплиці святої Трійці на території Бережанського замку. Проходили десятиліття. І ось у 1715 році єпископ Атанасій Шептицький, за участю кількох сотень священиків і великої кількості людей, урочисто переносить мощі із замкової каплиці до церкви святої Трійці в Бережанах. Вже у наші часи, особливо в атеїстичний період, після Другої світової війни про мощі ніхто не згадує. Але, сталося диво. У рік 2000-ліття Різдва Христового у церкві святої Трійці мощі було знову виявлено. Реліквія була оправлена в гільзу, що зберігалася у срібній із позолотою скриньці з віконцем для огляду, яку виготовлено у 1784 році. Крім цього, було виявлено документ - пам’ятну грамоту із волової шкури. Текст на документі засвідчував, що він був написаний 4 серпня 1720 року. Сумніви щодо автентичності цієї пам’ятної грамоти розвіювали печатки східних патріархів і попередніх володарів цих мощей.
Свого часу про реліквію, що нині зберігається у бережанському храмі, згадував ще грецький літописець Теодор Дафнопать. Він стверджував, що святий Євангелист Лука переніс їх з Севастії, де мощі спочивали обабіч гробу пророка Єлисея, до Антіохії. Потім вони були перенесені до Константинополя, а ще пізніше, потрапили до рук волоського правителя Єроніма Могили. У 1673 році родина молдавського володаря подарувала їх графу Миколі-Єроніму Синявському. Такий жест було зроблено, як знак вдячності за те, що граф врятував їхню родину від стотисячної турецької армії, швидко переправивши через Дністер.
[caption id=«attachment_20480» align=«alignnone» width=«385»]
OLYMPUS DIGITAL CAMERA[/caption]
Про історію цієї реліквії трохи інакше розповідав колишній придворний Синявського Микола Діаковський: «Після Хотинської битви 1673 року, за наказом Великого коронного гетьмана Яна Собеського відправився Микола-Єронім Синявський з чотирма тисячами людей на Волощину за родиною і скарбами воєводи Петриченка, який переселявся до Речі Посполитої. Під час повернення його доганяв Ахмед Герей з вісімдесятитисячним військом татар і переслідував аж до міста Снятина. Синявський врятував цілу родину. За ті послуги і дав Петриченко цю реліквію Синявському, який документи, що відносились до неї, зберігав у своїй бережанській скарбниці, а реліквію завжди брав із собою у військові походи».
Після смерті Синявського, священик Арцуб, настоятель львівського римо – католицького костелу, не хотів прийняти реліквію без підтверджуючих документів, які, за тією ж версією, було відправлено до Бережан у 1717 року.
[caption id=«attachment_20483» align=«alignnone» width=«385»]
OLYMPUS DIGITAL CAMERA[/caption]
До сьогоднішнього дня люди, що прибувають до Бережан з найдальших сторін, віддають мощам поклін і честь. Вперше, після Другої світової війни, мощі було виставлено для доступу віруючих у січні 2001 року. А через вісім років мощі святого Івана Хрестителя «пішли Україною». Місії, які провадилися в багатьох містах Галичини під патронатом Івана Хрестителя, були надзвичайно багатолюдними. Святі мощі були виставлені і для публічного почитання на Всеукраїнській прощі в Зарваниці, де до них могли прикластися сотні тисяч прочан.
Мощі Івана Хрестителя є дуже рідкісними. Їхні фрагменти, окрім Бережан, є ще в Італії(Генуї), Середній Азії, Сербії та Франції.
Фото автора