11 липня в історії Тернопільщини

11

Цього дня народилися:

лікар-травматолог, літератор, доктор медичних наук, професор Петро Білинський (1958 р. н., с. Чабарівка Гусятинського району)

білинський
білинський

дизайнер, педагог Лев-Ізидор Боднар (1921 р., містечко Товсте, нині смт Заліщицького району)

військовик, пол­ковник Євген Бойчук (1944 р., с. Токи, нині Підволочиського району)

бойчук
бойчук

депутат міської ради Петро Болєщук (1977 р.н., с. Кутківці Тернопільського району)

болєщук
болєщук

військовик, генерал-лейтенант, голова Служби зовнішньої розвідки України, дипломат, заслужений юрист України Віктор Гвоздь (1959 р. н., Тернопільська область)

гвоздь
гвоздь

начальник Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області Петро Гринчишин (1961 р.н.)

гринчишин
гринчишин

польський поет Мєчислав Махніцький (1943 р. н., с. Мартишківці, нині Лановецького району)

податківець, громадський діяч Петро Світлик (1964 р., с. Кокутківці Зборівського району)

хоровий дириґент, педагог, заслужений діяч мистецтв України Іван Чупашко (1948 р. н., с. Дарахів Теребовлянського району)

науковець, інженер, педагог, кандидат технічних наук Марія Шинкарик (1954 р. н., с. Городище Зборівського району).

тернопільський спортсмен (легка атлетика), тренер, педагог, майстер спорту України Василь Яковів (1971 р. н., м. Калуш Івано-Франківської області)

яковів
яковів

Цей день в історії Тернопілля:

1903 р. – у м. Львові помер письменник, публіцист, педагог Іларіон Грабович.

1917 р. – австрійська армія знову захопила Тернопіль. Розлючене російське командування безпідставно звинуватило у своїй поразці Перший гвардійський корпус, який нібито самовільно залишив місто. На розправу з відступаючими солдатами ґенерал Л. Корнілов кинув козаків Донського полку. Відступаючи у тому ж 1917 р., російські частини підпалили центральну частину міста. Згоріли будівлі по вулиці Міцкевича і замок Тарновського. Остання руїна після цих пожеж зникла аж у 1930 р., коли на місці згарища, що залишалося на вулиці Міцкевича (тепер бульвар Т. Шевченка), було споруджено готель і каварню «Польонія» (гастроном «Дністер»).

1941 р.за відмову відкликати Акт відновлення Української Держави гестапо арештовує уродженця Тернопільщини, прем'єра Українського Державного Правління Ярослава Стецька. До вересня 1944 року він перебував у бункері смерті концтабору Заксенгаузен.

1944 р. – в с. Годів Зборівського району більшовики проводили мітинг, у той час в селі було кілька упівців рейдуючого відділу, які також пішли на мітинг. Селяни, знаючи, що це вояки УПА, обрали їх в президію. В результаті дискусії більшовики вимушені були втікати з села. Двох енкаведистів вояки УПА забрали з собою.

1945 р. – більшовики оточили  с. Тростянець Бережанського району, де квартирувала чота «Холодноярців», упівці з боєм вирвалися з оточення.

1946 р. – внаслідок зіткнення ОУН з облавниками МВС у селі Завалля Борщівського району загинув кущовий референт СБ Мельниці-Подільської Ярослав Тостановський.

1946 р. – постанова Тернопільської обласної Ради  «Про річний план здачі зерна державі з урожаю 1946 року», відповідно до якої було встановлено норми поставки пшениці і інших продовольчих культур згідно довоєнних норм.  Цей документ є свідченням намагань центральних московських органів, не рахуючись з конкретними можливостями на місцях, де панувала післявоєнна розруха та засухи, будь-якою ціною виконувати обов’язкові плани хлібозаготівель.

1948 р. – у с. Мала Лука Гусятинського району внаслідок бою між повстанцями та більшовиками  загинули вояки УПА Галун, Нечай і Владко, а Михайло Похолок «Чорнота» зумів неушкодженим вирватись із села.

1990 р. – у Тернополі не працювало майже 60 відсотків підприємств та організацій, загалом близько 20 тис. осіб, які висунули вимоги: націоналізувати майно КПРС, ліквідувати парткоми та комітети комсомолу на підприємствах.

1995 р. – головою Тернопільської ОДА призначили Бориса Косенка (1936 р., с. Дейманівка, нині Срібнянського району Чернігівської області – 2003 р., м. Тернопіль).

2014 р. – поблизу с. Зеленопілля Свердловського району Луганської області загинув військовий, молодший сержант, оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) Микола Руснак (24. 09. 1975 р. н., с. Лощинівка, нині Бернадівка Теребовлянського району).

В Україні та світі сьогодні відзначають Всесвітній день народонаселення. За даними Організації Об'єднаних Націй 11 липня 1987 року населення Землі склало приблизно 5 мільярдів чоловік - цей день був умовно названий Днем п'яти мільярдів.

А ще сьогодні – Всесвітній день шоколаду. Це свято вигадали французи ще в 1995 році, а зараз їх ініціативу підтримують любителі цих ласощів у багатьох країнах світу.

Це свято складно назвати «шкідливим» для фігури, адже останні дані досліджень, опублікованих вченими, вказують на те, що такий продукт, як шоколад, виключно корисний для організму людини. Здавна відомо, що ця «їжа богів» — так називали шоколад ацтеки — є найсильнішим антидепресантом. Отже, Всесвітній день шоколаду — це ще й день позитиву, веселощів і солодкого життя.

11214-1280x1024-luxury-chocolate
11214-1280x1024-luxury-chocolate

Відзначають це солодке свято, звичайно ж, поїдаючи незлічену кількість шоколаду. Сьогодні ці ласощі можна зустріти в найрізноманітніших видах: як плитки, цукерки, сувеніри та навіть фонтани. А в місті Покрові можна зустріти навіть пам'ятник шоколаду, який було відкрито 1 липня 2009 року. На жаль, сам постамент виготовлений не з шоколаду.

Іменини сьогодні святкують Герман, Іван, Павло, Сергій.

Вибір читачів за тиждень

Відео