Плід майже 10-річної праці – книгу «Пацани повоєнних років» – репрезентував у Тернополі краєзнавець, екскурсовод і музикант Тарас Циклиняк.

Нагадаємо, його життя тісно пов’язане із темою минулого рідного міста із 2009 року. Саме завдяки ініціативі цього молодого тернополянина свого часу створили перший в Україні вуличний макет Тернополя початку ХХ ст., а також – макети Парафіяльного костелу і Першої державної гімназії, відзняли кілька документальних фільмів і відкрили сакральний музей у криптах Архикатедри тощо.

На зустріч із автором 22 травня і справді зібралося чимало охочих почути і про нове унікальне видання, і про мотиви, які спонукали Тараса Циклиняка взятися за таку незвичну роботу. Виявилося, чоловік сам здивований, що нарешті завершив таку титанічну працю. Адже спершу зібраний матеріал ледве вміщався на 1000 сторінок.

– Я намагався максимально уникнути суб’єктивізму, – каже він. – Тому мене там – нема! Окрім того, я не претендую на лаври історика. Ця книга – чистої води краєзнавство.

Автори

До слова, «Пацани повоєнних років» – це лише перший том. Адже йдеться про розповідь автора про долю Тернополя у повоєнні роки – 1945-1967. У першому розділі книги – дитячі спогади тернополянина Олександра Столярова. Другий – містить вибірку газетних публікацій. Що цікаво, у виданні на 320 сторінок – понад 200 світлин і рисунків.

Книга1

Значну частину видання займають «вирізки» із однієї з найстаріших газет Тернопілля – «Вільного життя». При викладенні цього матеріалу Тарас Циклиняк не зміг уникнути іронії та сарказму. Річ у тім, що така робота допомогла краєзнавцю пересвідчитися в одному незаперечному факті – Радянський Союз був країною суцільної брехні. Причому багато різних перекручувань стосувалися і Тернополя.

– Я знаю, що є люди, які бачать у житті лише чорне і біле, але мене цікавили півтони, – пояснює він. – Хоча, направду, про цей період історії Тернополя я навіть не збирався писати. Але на моєму шляху трапилися люди, які переконали, що це треба зробити.

Під час презентації слово взяв і Олександр Столяров. Власне, якби не його знайомство із Тарасом Циклиняком і не інтерес до історії рідного міста, то книги «Пацани повоєнних років» могло б і не бути.

– Ті часи були нелегкими, але – цікавими, – каже чоловік. – Адже наше повоєнне дитинство було особливим. Спершу я хотів залишити свій архів лише дітям-внукам, однак Тарас ввів мене у «Фейсбук». Саме там я впродовж кількох років фіксую свої думки і здогадки. Частина із них потрапила у книгу.

Книга4

Іронії у книжці дійсно вистачає. Варто глянути лише на обкладинку. Там зафіксували одну із найвідоміших фраз неординарного чоловіка – Стаха Вар’ята. Тарас Циклиняк – у захопленні від цього персонажа, а тому планує у наступному виданні присвятити тернополянину окремий розділ. У планах краєзнавця і розповідь про нашого земляка Діонізія Шолдру.

До речі, Тарас Циклиняк вивчає історію свого рідного міста переважно через розповіді корінних тернополян. Цим людям – далеко за 80. Загалом краєзнавець поспілкувався і записав матеріали 50-ти краян. На жаль, майже 10-ти із них уже немає на цьому світі. Втім, пам'ять про них тепер залишиться назавжди!

Книга2

Книга3

Фото і відео авторки