Унікальну пам’ятну таблицю, датовану 1611 роком, виявила експедиція команди громадської організації «Україна Інкогніта» всередині давньої вірменської криниці у селі Язловець Бучацької громади. Про це повідомили на фейсбук-сторінці організації.

Розташована криниця неподалік колишнього вірменського храму, що постав ще 1551 року.

Зовні – це традиційне джерело, яке на Поділлі називають «цюркач»: невисокий кам’яний мур із чавунною трубою, з якої струменить (цюрчить) вода. Насправді ж - це складна гідроспоруда, зведена вірменами ще у XVII столітті. Основна її частина прихована від людського ока: перш ніж потрапити до труби, вода накопичується у великому підземному резервуарі, куди надходить із потужного джерела, схованого в невеличкій мурованій споруді, що зовні нагадує звичайний вхід до сільського льоху. Двері зачинені на замок, і мало хто знає, що приховано всередині, – йдеться в повідомленні.

Всередині є різьблена плита з написами, викарбуваними латиною та вірменською.

Верх таблиці прикрашає орел (або голуб) із розпростертими крилами, під яким — хрест, оздоблений химерним рослинним декором. Далі — напис латиною:

«Вірменин Акоп для блага суспільства збудував 1611 р.»

Нижче - вірменською:

«Цей хрест і побудоване джерело — роботи Акопа та його брата Степана. Закінчені по вірменському літочисленню 1000 і 60 року. Абрам [майстер-різьбяр по каменю] виконав з відданістю».

Дата 1787 - це рік реконструкції.

За структурою ця таблиця дуже нагадує надгробок відомого польського композитора Миколая Ґомулки (1535–1609), вмурований у стіну язловецького костелу на честь Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1590 р.). Найімовірніше, надгробок також виготовлено вірменськими майстрами.

Загалом, як вважають дослідники, різьблене оздоблення костелу та брами «старого» («верхнього») замку — це теж справа рук вірменських майстрів Язловця, адже в роботі з каменем у той час вони не мали собі рівних.

Читайте також: У місті на Тернопільщині реставрують старовинний костел

Фото ГО «Україна Інкогніта»