У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї експонують один із традиційних атрибутів Різдва – «Різдвяний павук».

За легендою павук «заснував» вхід до печери, в якій заховались Мати Божа із дитятком від Іродових воїнів, таким чином врятувавши Святу Родину від загибелі.

- Різдвяного павука починали робити перед святом Св. Анни. Матеріали заготовляли ще влітку, коли дозрівало жито чи пшениця. Взимку, коли час братися за роботу, стебла замочували у гарячій воді, щоб вони стали гнучкішими і не тріскали. Дівчата нарізали різних розмірів соломинки, нанизували їх на волосини кінського хвоста, який був міцним і еластичним, і формували різноманітні фігурки, здебільшого квадратики і кубики, - розповіла Галина Васильцьо, старша наукова    співробітниця відділу фондів.

FB_IMG_1641714220916

Напередодні Різдва цю аплікацію підвішували до стелі. Таких солом’яних трубочок могло бути десятки, а то й сотні, вони нагадували стилізованих павуків. Завдяки кругообігу повітря - через вхідні двері та з палаючої печі - «павук» починав рухатися, створюючи враження живої істоти.

 - Чим виріб активніше  рухався, тим краще, бо то означало, що впродовж року сім’я буде в роботі.  «Павуків» не викидали з дому після завершення зимових свят, а залишали висіти до наступного Різдва. Спалювали  їх  лише після того, як виготовляли нових, - каже музейниця.

FB_IMG_1641714226275

Інколи «павуків» оздоблювали стрічками чи квітами, або підвішували до нього солом’яні вироби: дзвіночки, ляльки, пташки, ангеликів, зірочки.

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається «Різдвяний павук», якого виготовив  Ярослав Осадца, майстер народних художніх промислів, уродженець с. Біла на Тернопільщині. Цей виріб він виготовив у 2012 році і передав до музею.

Фото з допису