Серед пам`яток живопису, що входять до колекцій Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, варто згадати цікавий феретрон, що знаходиться у північній каплиці пам`ятки архітектури національного значення «Миколаївський собор з келіями, XVII-XVIII ст.». Феретрон – це двостороння процесійна ікона, що використовується у ході релігійних дійств, зокрема під час хресних ходів навколо храму чи міста. Ікона таким чином змонтована, що передбачає механізм її перенесення кількома людьми. Про це розповіли на сторінці заповідника у фейсбуці.

Феретрон з однієї сторони представляє зображення події «Благовіщення», а з іншої «Богоявлення», що символічно перегукуються.

Надзвичайно цікавий живопис ікони, який представляє канонічне трактування даного епізоду. Напівобернена постать Богородиці перелякано чи здивовано споглядає на Архангела Гавриїла, що тримає у руках квітку лілії. За постаттю Богородиці видніється розкрита книга, очевидно Святе Письмо, фігура Архангела зображена ліворуч від Марії у хмаринці. У верхній центральній частині зображено променистого Голуба – Духа Святого.

Історія даної ікони губиться у сивій давнині. Беручи до уваги особливість рами, в яку вмонтований образ, можемо припустити, що це давня василіанська реліквія, оскільки у верхній частині рами відразу біля підніжжя хреста, що вінчає сам образ, простежуємо герб ордену Василіанів. Це обрамлений дугою вогняний стовп (символ полум`я любові як головний сенс у служінні Богу та людям), додатково даний символ є знаком небесного заступника ордену василіан св. Василія Великого. Раму можемо класифікувати як пізньобарокову, збереглося її оригінальне покриття, - кажуть у заповіднику.

Який шлях пройшла дана святиня, щоб потрапити до нашого міста? Сьогодні, на превеликий жаль, важко встановити. Яким чином ікона потрапила до Францисканського монастиря, а сьогодні Миколаївського собору? Це відкрите питання. Як і авторство даного шедевру. Не дивлячись на сумний стан пам`ятки, вона вражає майстерністю виконання, шедевральністю різьби, мистецьким задумом. За оцінкою експертів феретрон нараховує приблизно 250-300 років, адже відомо що отці-василіани у Кременці оселилися у XVIII ст., - впевнені у заповіднику.

Звичайно, феретрон попереду чекають довгий процес реставрації та досліджень, які, віримо, розгадають частину історичних загадок.

Нагадаємо, Свято-Миколаївський собор нещодавно повернули у власність держави.

Читайте також: У підземеллі собору на Тернопільщині знайшли розграбовані давні поховання (фото)

Фото зі сторінки  Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника у фейсбуці