Вишивка завжди була особливим елементом українського вбрання. Із покоління в покоління майстрині передавали свої знання жінкам та дівчатам. На полотна вони переносили різні візерунки, природу, людей та тварин. Кожна нитка та орнамент мав певне значення. Саме тому існує й безліч стилів вишиття, але одним із найбільш поширених є борщівська вишиванка.

Саме через особливість вишиття та полотен, які використовуються для борщівської сорочки, вона є цінною. Тому, 2 червня в Українському домі «Перемога», що у Тернополі, відбулася презентація всеукраїнського проекту «Відродження борщівської сорочки». Автором проекту стала Майя Юркевич, упорядником схем – майстер художньої вишивки Вікторія Кривоніс.

фото 1.4_670x1024

- Нами було створено 22 фрагменти автентичних борщівських сорочок, які вишивали 24 майстрині з різних куточків України. Як основу для полотен ми взяли схеми деталей сорочок Борщівського обласного краєзнавчого музею, зокрема, з книги Людмили та Олексія Покусінських «Борщівська народна сорочка», - розповідає автор та учасниця проекту Майя Юркевич.

Майя зізнається, ідея виставки виникла у неї після відвідин Борщова, коли вона зрозуміла, як мало людей має можливість відвідати фестивалі чи етногалереї, щоб побачити красу вишиванок. Саме для того, аби з борщівською вишивкою ознайомилися люди по всій Україні, в Майї виникла ідея -  відшити зразки.

- У листопаді в Тернополі була організована Всеукраїнська вишивальна конференція, ініціатором якої була і я. Саме тоді відбулася перша презентація цього проекту і там зголосилася більша частина людей. Далі, я виклала вільні схеми у соціальних мережах і, буквально за декілька годин, вони були розібрані. Усі майстрині відповідально поставилися до цього і менше ніж за пів року, зразки були готові, - каже Майя Юркевич.

фото 1.2_768x1024

На презентацію проекту з’їхалися майже усі майстрині, які вишивали фрагменти борщівських сорочок. Одна із них, пані Олена Даніва з м. Надвірна, Івано-Франківської області.

- Я вирішила прийняти участь у цьому проекті, тому що, вже давно цікавилася борщівською сорочкою. Але довго побутувала думка, що ці сорочки неможливо вишити: вовна збита, шви якісь загадкові і не можливо розплутати візерунок, щоб подивитися хід нитки. Та потім вийшла книга Покусінських, яку я придбала. Тоді ж зрозуміла, що це досконала інструкція борщівської вишивки. Тому, проект – це нагода для мене, повишивати в борщівських техніках.

Прийшла привітати майстринь та організаторів заходу Ольга Гордієнко, голова центру ТОГО «Центр «Бебіко».

На захід прийшло багато людей, щоб підтримати своїх близьких та помилуватися борщівською вишиванкою. Ярослава Михайлівна, мама Наталі Пташинської - однієї із учасниць проекту. Зізнається, що і сама любить вишивати, і дочку навчила. Й хоча вони родом із Теребовлі, Тернопільського району, дочка зараз проживає у Чернівцях і у проекті представляє Буковину.

фото 1.11_768x1024

- Я вишиваю хрестиком, а моя дочка, зрозуміло, перевершила мене. Вона має талант до вишивання і я прийшла підтримати її. Вишиваю ще з дитинства. Першим вишила ясик, потім і сорочки, а зараз картини, які дарую родичам, - каже Ярослава Михайлівна.

Гості заходу мали можливість побувати на святковому концерті і поговорити із майстринями, які відтворили на полотнах усю красу борщівської вишивки.

фото 1.5_1024x768

фото 1.7_1024x768

фото 1.3_1024x768

фото 1.6_768x1024

фото 1.9_1024x768

Окрім того, усі бажаючі, могли подивитися на автентичні борщівські сорочки, кін. XIX - поч. XX століття, які були представленні на заході.

фото 1.10_768x1024

фото 1.1_768x1024

Фото та відео автора