У Тернополі відкрили виставку про вихід УГКЦ з підпілля (фото)
Тернопільський обласний краєзнавчий музей презентував експозицію про історію УГКЦ
17 грудня у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку, присвячену 35-й річниці виходу Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) з підпілля. Експозиція розповідає про десятиліття переслідувань, репресій, а також відродження церкви у незалежній Україні. Про це повідомили на сторінці музею у фейсбуці.
Виставка розкриває важливі сторінки в історії Української Греко-Католицької Церкви, важкі роки переслідувань та вихід з підпілля. Особливістю є унікальні експонати з приватної колекції Митрофорного протоієрея отця-доктора, члена Наукового товариства імені Шевченка та Національної спілки краєзнавців України Андрія Івана Говери, колекції Владики Теодора та фондової збірки Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Ці речі стали свідками часів підпільного служіння та безстрашної боротьби за віру.
Усе почалося у 1946 р. із Львівського псевдособору, організованого сталінським тоталітарним режимом. Було ухвалено рішення про перехід греко-католиків в підпорядкування російській православній церкві та оголошено про ліквідацію Української Греко-Католицької Церкви. Далі – терор: арешти, заслання, катування, убивства священників, ченців, мирян. Понад 40 років катакомбного життя. Так совєтська влада планувала знищити нашу церкву.
Але не вийшло! Священники й далі провадили свою діяльність. Усе відбувалося в умовах абсолютної секретності.
Період підпільної діяльності церкви є болючим спогадом. Церковні ієрархи заарештовані. Священство заслано до таборів. Храми закриті. Офіційно на теренах СРСР Українська Греко-Католицька Церква перестала існувати. Та вона не зникла в душах своїх вірних й продовжила своє служіння на вівтарях людських сердець. Існували окремі спільноти, через які Церква продовжувала діяти. Їх нараховувалось 300 – 400 осередків.
Звідти вилились підпільні духовні семінарії, приховане богопосвячене життя, «домашні» Служби Божі та уділення Святих Таїнств – служіння Тому, «що бачить таємне і віддає тобі явно» (Мт. 6:6).
4 серпня 1987 року частина єпископів, священників та мирян Української Греко-Католицької Церкви оприлюднили Заяву про вихід з підпілля УГКЦ, яку адресували Папі Івану-Павлові ІІ й Генеральному секретарю ЦК КПРС Михайлу Горбачову, заявляючи таким чином про існування цієї Церкви з ієрархією, духовенством і вірними та про її право на легалізацію.
Ця заява стала відома усьому світові й показала, що, незважаючи на понад 40-літні репресії і переслідування комуністичною владою, Українська Греко-Католицька Церква зберегла ієрархію, священство, вірних: Церква – жива!
Відкрив та освятив зустріч теплим та світлим словом преосвященний владика Теодор Мартинюк, архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський.
Пригадали й поділилися роздумами про події у підпіллі та легалізацію УГКЦ ініціатор та автор виставкового проєкту Митрофорний протоієрей отець доктор Андрій Іван Говера – синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський (2011—2024 років), магістр богослов'я – Василій Семенюк. Вони були свідками і учасниками цих подій.
Прикрасили зустріч своїм божественним співом семінаристи Вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосипа Сліпого.
Серед почесних гостей були присутні владика Йосафат Олег Говера – екзарх Луцький, титулярний єпископ Цезаріани, всечесні отці, високоповажне товариство науковців та краєзнавців.