Усі тернополяни мали б докладати зусиль для того, щоб місто стало ошатнішим.

Значну частину поверхні такого саду займають великі камені, а вирощують у рокарії низькорослі рослини, чагарники, сланкі і подушковидні рослини. Для облаштування рокарію використовують зазвичай тільки одну породу каменя, який укладають або паралельними лініями, або в природному хаотичному стилі.

Заступник начальника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР Олег Соколовський розповідає, що ідея створення рокарію виникла давно, а близько десятка років тому розпочалося її втілення. У 2008 році в місті силами ландшафтного центру «Грінленд» (керівник – Руслан Чорній) було виконано роботи з висадження декоративних квітучих багаторічних зелених насаджень, зокрема, створено мініатюрний екзотичний ансамбль типу «Сад каменів» в італійському стилі на вул. Замковій поблизу Тернопільського замку. Для нього спеціально завезли каміння із Закарпаття.

На об’єкті використали декоративні саджанці азалію японську, барбарис Тунберга, кипарисовик Лавсона, кизильник Даммера, ялицю корейську, бересклет Форчуна, ялівці китайський, звичайний, скельний, горизонтальний та лускатий, а також модрину Кемпфері, сосну гірську, верби Матсудана, козячу, спірею японську, тую західну, тис ягідний та інші. Оскільки рокарій – задоволення не з дешевих, то через брак коштів тоді роботи так і не були завершені належним чином.

За продовження справи сьогодні взявся громадський діяч Олександр Башта, який звернувся до управління житлово-комунального господарства з пропозицією доглядати за тернопільським «Садом каменю». Активіст навіть відшукав мецената, який погодився профінансувати придбання необхідних матеріалів для того, щоб «Сад каменю» мав по-справжньому благородний вигляд.

- У мене вдома є також «Сад каменю», але ми його доглядаємо разом із дружиною, тому доводиться часом шукати якісь компромісні рішення. А я хотів би зробити все на власний розсуд. От і знайшов місце для втілення свого бачення, – жартує пан Олександр. – Свого часу тут поставили камінь, висадили рослини, але це не рокарій. Для того, щоб це був справжній «Сад каменю», необхідно застелити цю ділянку спеціальним геотекстильним волокном, а зверху – червоним базальтовим каменем. Придбати ці матеріали за власний кошт погодився підприємець Віталій Мариновський.

Олександр Башта вже не вперше проявляє ініціативу з догляду за рослинами і окремими ділянками у місті, хоча й має власний ботанічний сад. Чоловік запрошував бажаючих долучатися до його діяльності, адже впевнений, що усі тернополяни мали б докладати зусиль для того, щоб місто було ошатним. На жаль, попри наявність великої кількості громадських діячів, жоден із них не відгукнувся на заклик Олександра Башти. Та ентузіазму і натхнення у цього чоловіка вистачає: він не лише не опустив руки, але й взявся облагороджувати наступний об’єкт.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР