Відтепер у Козові лебеді матимуть чудовий прихисток (фото)
Але особливий квест, кажуть - спустити хатинку на воду, щоб птахи відчували себе у безпеці.- Сподіваємось, що «плавучості» вистачить, щоб втримати його на поверхні. Сам будиночок виявився доволі важким. А від використання пінопласту нас відмовили. Кажуть, що ці птахи пінопластом просто ласують. Тож його ми використовували лише по середині платформи, куди лебеді не зможуть дотягнутись своїми довгими шиями. По периметру встановили відра в якості поплавків, загерметизувавши їх монтажною піною, - пишуть у спільноті.
Фото з дописів- Вітаю шановну спільноту! Я батько юної тендітної кияночки на ім’я Марго, що вже два роки мешкає у Козові, - пише батько. - Мабуть більшість із вас чули про мене, як про жахливого монстра, що викрадає дітей, знущається над беззахисними жінками та, мабуть, ще п’є кров християнських немовлят на сніданок. Смію запевнити шановну спільноту, що це дещо не відповідає дійсності від слова «з точністю до навпаки». Але мова тут не про це. І навіть не про те, як жахливо впливає на психіку дитини постійне навіювання їй думки про злого монстроподібного батька.
Мова про те, що через войовничу бездіяльність служб, що мають опікуватись захистом інтересів дитини я вирішив робити щось в цьому напрямку самостійно. Вирішив бути ближче до доньки, ближче познайомитись із її оточенням, коротше кажучи, на деякий час приїхати в Козову у гості. А вихований я так, що не можу приїхати в гості з пустими руками (без подарунків). Як до когось їду, то обов’язково захоплю із собою чи тортика, чи коробочку цукерок, чи щось більш суттєве. А от що подарувати, коли ти їдеш в гості до громади? Адже з пустими руками їхати в гості негоже. І вирішив я подарувати громаді ПАРК СІМЕЙНОГО ДОЗВІЛЛЯ. Так, не дивуйтесь. В середині серпня я планую приїхати із друзями та однодумцями та свій кошт і власними силами впорядкувати територію біля автовокзалу – прибрати сміття, поставити лавочки, урни, альтанки, гойдалки та інші соціально-культурні об’єкти. На мою думку, це найліпший спосіб довести донці свою любов та віддячити громаді, яка прийняла Марго як свою.
А якщо хтось із мешканців вашого чудового містечка бажатиме долучитись до цієї благородної справи, то мабуть не існує ліпшого способу ближче познайомитись. Особливо, якщо без горілки (сміється). Тож буду щиро вдячний кожному, хто захоче мене підтримати в цій ініціативі, хоч і добрим словом, а особливо ділом. Більш детально про мої мотиви та наміри ТУТ.
Запрошую також підписуватись на сторінку, яку я створив щоб корегувати плани, координувати зусилля та висвітлювати хід робіт.
Щиро дякую за розуміння!
P.S. Та перекажіть, будь ласка, зайвий раз Маргошці, що батько її любить.