Дмитро Юрас

«Він був душею компанії»: із 49-річним Героєм Віталієм Салом попрощалися у Тернополі (фото, відео)

Віталій Сало став на захист України добровольцем ще на початку повномасштабної війни. Був сапером, згодом майстром відділення безпілотних авіаційних комплексів. Загинув 31 січня, виконуючи бойове завдання в Сумській області. Світла і вічна пам’ять

“Де був Сало – завжди була душа компанії. Ми навіть як на завдання йшли, то він постійно розповідав щось цікаве”, – ділиться спогадами про полеглого Віталія Сала його друг і побратим Михайло Тимків. Поховали воїна у Тернополі 4 лютого. Провести його в останню путь прийшли його рідні, близькі, друзі побратими.

49-річний Віталій Сало став на захист батьківщини добровольцем ще на початку повномасштабної війни. Восени 2022 року приєднався до лав 105-ї бригади, де й познайомився з побратимом Михайлом.

Він перевівся у наш батальйон восени 2022-го року, тоді ми стояли на Донеччині. Ми з ним постійно були разом в саперному взводі… Я спав на другому ярусі ліжка в бліндажі, він на першому. “Сало” завжди був дуже веселий. Навіть коли сідали їсти, він завжди розповідав якісь історії,  байки. Він сам з міста, а я з села, і в нього були трохи інші погляди на життя, – розповідає Михайло Тимків. 

Перед загибеллю Віталій Сало служив старшим солдатом, майстром відділення безпілотних авіаційних комплексів військової частини А 7167. Його друг Михайло Тимків отримав поранення. Відтак востаннє з побратимом вони бачилися у жовтні 2024 року. Тоді Віталій, перебуваючи у відпустці, приїздив до госпіталя аби навідати друга.

Звістку про смерть побратима Михайло дізнався минулого тижня. Віталій Сало загинув 31 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання в Сумській області.

Я перебуваю в госпіталі на лікуванні після поранення. І тут мені подзвонили, що “Сало” загинув. Артобстріл… А з ним ще один мій друг був, на жаль. Вчора його теж поховали, – каже Михайло Тимків. 

Спогадами про Віталія Сала ділиться і його побратим Микола “Дєд”, який демобілізувався у зв’язку з віком. Воїни познайомилися під час служби у 105-й бригаді. 

Він завжди був щирий, ділився всім. Ніколи не відмовлявся від виконання будь-якої задачі. Правдивий чоловік, воїн, – каже Микола “Дєд”. 

Поховали Героя на Микулинецькому кладовищі. У нього залишились дружина та двоє синів. Вічна і світла пам’ять.

Читайте також:  «Він був людиною, на яку можна було завжди покластися»: у Тернополі попрощалися з Героєм Назаром Крілем.

Фото Терену

 

Вибір читачів за тиждень

Відео