Підписати петицію про посмертне присвоєння звання “Герой України” Тарасу Янушу просять його батьки, рідні та близькі. Станом на 12:30 16 травня зібрали 14 193 голоси з необхідних 25 тисяч. Аби підтримати петицію залишилось 50 днів.

Тарас Януш жив у Тернополі, працював лікарем-стоматологом. Поважав колектив та пацієнтів. Був єдиним сином в родині, любив та завжди ставився з повагою до своїх батьків, мав старшу рідну сестру, дівчину.

З дівчиною мали плани на майбутнє: одружитись та будувати своє життя в Україні. Мав багато друзів, до яких завжди був відкритий та готовий прийти на допомогу. Тарас це відкрита, усміхнена, щаслива, відважна, цілеспрямована та щира людина. При спілкуванні з ним завжди посмішка на устах. У своєму оточенні був душею компанії. Ми втратили сина, брата, хлопця, друга, колегу, – йдеться у петиції.

Воїн став на захист України у жовтні 2024 року. Проходив службу у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді, 2-му десантно-штурмовому батальйоні, медичної роти на посаді фельдшера у військовій частині А2582.

Він від самого початку здійснював евакуацію поранених хлопців, незважаючи на постійну небезпеку для себе. Ризикуючи своїм життям та здоровʼям, вони вивозили поранених хлопців з зони бойових дій на Курському напрямку. Він завжди радів кожному врятованому життю та вважав це своїм покликанням, – йдеться в дописі.

20 березня 2025 року після своєї останньої евакуації воїн з побратимами повертався до зони бойових дій, але на жаль ворожий FPV-дрон влучив у їхній автомобіль.

Тарас був відданим, мужнім, добрим, відповідальним, чуйним, сміливим та відкритим. На нього чекали батьки, сестра, дівчина та друзі, – пишуть у петиції.

Тарасу Янушу навіки залишилось 27 років. Світла й вічна пам’ять воїну.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Фото з відкритих джерел