Він був: добрим, щирим, оптимістом, хорошим сім’янином, – так говорять усі, хто знав захисника Володимира Стрихальського, який загинув 11 квітня. Поховали Героя у Тернополі 16 квітня. Попрощатися з ним прийшли рідні, друзі, сусіди, побратими та усі, хто його знав. 

Володимир Стрихальський став на захист України ще в 2014 році. Згодом повернувся додому, але з початком повномасштабного вторгнення пішов воювати добровольцем.

Він ніколи не шукав легких шляхів та завжди був готовий брати на себе відповідальність. Користувався авторитетом серед побратимів, зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Сумлінно виконував військові накази і був зразком захисників Батьківщини, – каже  офіцер обласного територіального центру комплектування Федір Приступа.

Старший солдат Володимир Стрихальський служив навідником номер обслуги гармати артилерійського взводу, артилерійської батареї артдивізіону військової частини А 3215. Загинув, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Садки Сумської області.

Він був сім'янином, батьком. Вірив в Україну і те, що ми переможемо. Завжди коли приїжджав у відпустку говорив, що ми переможемо, – розповів родич полеглого воїна Іван Сувалко.

Раніше Володимир Стрихальський служив на Курському напрямку. Та після операції його за станом здоров'я перевели на Сумщину. Як розповідає тітка Марія, востаннє бачила його в лікарні 12 березня.

Я кажу: “Володю, як ти?” А він: «Та так, тьотю…». І потім він каже : «Тьотю, я йду, я йду назад, тому що там мої побратими. І я не можу не піти, не бути разом з ними».

От 18 березня він пішов, – розповіла  тітка полеглого воїна Марія Бабій.

Поховали захисника на Пантеоні Героїв на Микулинецькому кладовищі у Тернополі. Вічна і світла пам'ять.

Детальніше – у сюжеті: 

Фото, відео: Володимир Надозірний