
Виставку давніх рушників, яким понад 150 років, відкрили у Тернополі (фото, відео)
Тетяна Головань колекціонує рушники вже 7 років. На виставці можна побачити зразки із різних куточків України

Виставку вишитих рушників з колекції Тетяни Головань “Мова рушникова” відкрили у Тернополі 13 травня. Ці роботи упродовж тижня можна буде побачити приміщенні Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької, що на бульварі Тараса Шевченка, 17.
Рушники представлені практично з усієї України. Кожен – з іншого району: Київщина, Чернігівщина, Слобожанщина, Західне Поділля, Східне Поділля. Ця краса об'єднує всю Україну. Я маю рушники, яким від 150 років і до сучасних, але власне сучасні тут не представлені, – каже колекціонерка.

Тетяна Головань колекціонує вишиті рушники вже понад 7 років. За цей час їй вдалося зібрати близько 400 зразків, черед яких чимало старовинних. Така ідея у неї з’явилася тоді, коли на Андріївському узвозі у Києві побачила, як іноземці скуповують рушники.
Я подумала, що їх всі вивозять і з чим же ми залишимося, це ж наша спадщина, – розповідає вона.
Аби зберегти українські традиції та культуру, Тетяна Головань почала збирати рушники. Частину приносили учні школи, в якій вона викладала. Частину купувала на інтернет-платформах, ринках. Зміст який закладений в рушниках – це краса світу, енергетика добра, краси, каже колекціонерка.

На виставці представлені різноманітні рушники, які використовували для прикрашання хат, образів. Вишивали їх різними швами: тамбурним, художньою гладдю, лічильною гладдю, хрестиком, розсипним хрестиком.
Один з моїх улюблених рушників – з вовни. Він дуже трудомісткий, бо це фарбована вовна і його важко вишити. Оцей рушник «Боже, спаси Україну» – це неймовірний рушник з підпілля, за такий було дуже страшне покарання. Це є підтвердження нашої українськості, наших кольорів, подивіться, як вони розташовані, жовтий і синій, так як має бути. Ще є маленький такий рушничок. Це така хустинка, називається “Направниця”. Їх вишивали 40 штук, і дарували на весілля. Кожна дівчина мала вишити інший. Не можна було повторювати візерунок. Їх дарували, і люди вписували ці рушники в інтер'єр своїх хат, – розповідає Тетяна Головань.

Читайте також: Тернополянка зібрала колекцію вишитих рушників з різних куточків України (відео)
Фото Терену