Бліц-інтерв’ю з тернополянином Володимиром Гевком, від Погляду.

– Володимире, скільки у вас освіт?

– Одна вища і з десяток дрібних самоосвіт.

 – У скільки років заробили свої перші гроші?

– Якщо не рахувати колядки-засівачки, то справді зароблені були у 20 років. Моя перша зарплата становила 380 грн. – на той час це були неймовірні гроші, враховуючи, що мій студентський тижневий бюджет був 10 грн. Я приніс їх в гуртожиток і розклав по двадцятці на ліжку – таким жестом, як в голлівудських бойовиках розкладають бандити. Півтора десятка Франків дивились на мене і я почувався, бляха, вічним Революціонером (усміхається – ред.).

 – Уявімо, що перед вами лежить аркуш чистого білого паперу, що ви з ним зробите?

– Тут без варіантів: складу з нього паперового коника. Цього нехитрого галицького оріґамі в глибокому дитинстві навчила мене бабуся і це вміння зашите у підкірку, я роблю це напівавтоматично.

 – Який винахід людства вважаєте корисним?

– Друге колесо (усміхається – ред.). Люди хибно вважають важливим винайдення колеса, але справді революційним стало винайдення другого колеса – тоді їх можна було об’єднати в колісну пару і світ поїхав.

– ТОП-5 додатків на вашому смартфоні?

– Жодного. Я так багато часу проводжу за компом, що телефон для мене – щось, на кшталт кам’яної сокири – тільки одна функція.

– Кого і за що могли б назвати телепнем?

– Я дуже толерантний до людей, тому таку дію вчиняю найчастіше до себе.

 – Що дає натхнення до роботи?

– О, це може бути щось ситуативне і дрібне – пісня чи якась почута фраза, або уривок. Навіть вдало копнутий камінець на вулиці може стати натхненням до непоганого креативу. Дуже допомагає спілкування.

– Станом на зараз ваше найбільше досягнення – це що?

– Своє життя розглядаю, як лінійний процес без контрольних точок. Складно щось присвоїти собі, все у соціумі завжди відбувається за допомогою або за рахунок інших людей. Всі наші досягнення – у співавторстві.

– Який найкращий спосіб використовувати вільний час – ваша версія?

– Читати і нічого не робити. Істинно кажу вам (усміхається – ред.).

– Де повинен побувати кожен?

– На дні свого відчаю і потім випірнути, щоб розуміти, як там зле і як тут добре.

– Ви поділяєте для себе людей на певні групи за якимось принципом?

– Не ділю, бо всі групи умовні і люди часто мігрують з однієї групи в іншу. Хіба цікаві\нецікаві. Але таке ранжування дуже умовне.

– Який максимальний час ви провели без інтернету після того, як почали ним користуватися?

– Тиждень, може. Не більше.

– Найгірше, що вам доводилося бачити у Тернополі?

– Катастрофічну відсутність міщан.

– А найкраще?

– Літо в Тернополі затишне дуже.

– У чому ваш талант?

– Непогано жонглюю метафорами.

– Яка фраза чи слово іноземною мовою ваш фаворит?

– “Human being” (з англійської “людське буття” або “все, що пов’язане з людиною”).