“Живе і буде жити Україна від матері до сина” – виставка картин із такою назвою діє у Тернополі. Тут можна побачити картини Євдокії Дмітрух і її сина –  заслуженого художника України Миколи Дмітруха. Експозиція присвячена сторіччю з дня народження його матері. 

Мама не була художницею, вона все життя була кравчинею. Жила з цього, це був її хліб, а отже, для родини теж. Вона взагалі як людина була творча, здібна і для неї малювання не було чужим. У ній жив художник і невідомо, якби у неї була інша доля, можливо, вона б також стала професіоналкою, – розповідає заслужений художник України Микола Дмітрух.

Фото Євдокії Дмітрух зроблене у селі на Миколаївщині у 1950-х роках 

Народилася Євдокія ДмІтрух на Південній Холмщині. У квітні 1945 року разом з рідними була депортована на Запоріжжя. А через рік під час примусового повернення додому зупинилася на Тернопільщині, де й оселилася, а згодом і одружилась. Проте, вже у 50-х роках знову за примусу змушена була переїхати на Миколаївщину, де й народився Микола Дмітрух.  

Микола Дмітрух біля материних картин

Війна, важкий післявоєнний час, депортації, переселення не дозволили їй стати професійною художницею. Проте захоплення малюванням передала малому сину.

Дома, на Миколаївщині, де ми проживали, і де я й народився, з приходом весни, ми перенесли майстерню в літню кухню. Мама там шила, а я малював. Вона ще тоді влаштовувала мені мої “персональні виставки”. Мама не шкодувала ні стін, нічого. Казала: “Я ось все це забілю, а ти, Коля, малюй”. І цих робіт було від підлоги до стелі, – все було завішане роботами… Вона була оптимісткою, вона мені допомагала. Це була моя і мама, і мій товариш, – пригадує Микола Дмітрух.

Такі виставки у літній кухні відвідували клієнтки матері-кравчині. Микола Дмітрух зізнається, що тоді похвала від неї була першим поштовхом до подальшої праці.

Дитячі фото Миколи Дмітруха

На початку 1970-х років родина переїхала на Тернопільщину. Поступово хобі пана Миколи перетворилося у професію. Згодом він став знаним графіком, представив десятки власних виставок. Зараз художник долучається до різноманітних мистецьких заходів, під час яких з радістю створює шаржі.

Євдокія Дмітрух малювала на любительському рівні до останнього. Так, картини, які стоять навпроти робіт її сина вона виконала олійними фарбами, акварелю, фломастерами у 83-річному віці. Річка, квіти, хати та люди на картинах – не випадкові, це відтворення села на Тернопільщині, в якому мешкала матір Миколи. А гуси – натяк на дівоче прізвище Євдокії – Гуска.

Вона любила квіти, садила їх, малювала, вона дуже кохалася в квітах. Тому на їх малюнках всюди квіти. Можете уявити, яка була молода душа, щоб в такому віці створити такі праці, які надихають. І я тішуся, що ця виставка зараз тут, – говорить пан Микола.

Роботи Євдокії Дмітрух зараз експонуються у холі торгівельного центру

У 2011 у світ вийшла книга “Народні приповідки, поговірки, примовки Холмщини”,  проілюстрована роботами Євдокії Дмітрух.  А у 2012 у 87-річному віці вона померла. Виставка її робіт – це пам'ять сина про матір. 

На ключових роботах Миколи Дмітруха, представлених на виставці, зображені рідні для митця степи Миколаївщини.

У мені живе той степ. Я живу тут, а степ малюю. Ностальгія за степом, – каже художник.

Побачити роботи Миколи і Євдокії Дмітрухів можна буде у будні до 22 травня в холі торгового-розважального центру “Подоляни” в Тернополі.  Також охочі можуть підтримати ЗСУ донатом у скриньку або придбавши картину Миколи Дмітруха. 

Читайте також: У Тернополі відкрили виставку до 90-річчя Івана Марчука.

Малює з самого дитинства: у Тернополі відкрили виставку 70-річного художника Петра Мороза.

Тернопільський воїн-художник розповів про творчість на передовій.

Фото Руслана Жирова та з архіву Миколи Дмітруха

Відео Руслана Жирова