Василь Махно потрапив до списку ТОП-100 людей культури.

«Співвітчизники, твори яких не тільки стали подіями на батьківщині, але і співзвучні світовому контексту, причому не класики, а ті, хто створює вітчизняну культуру просто сьогодні, — це ТОП-100 Людей культури НВ. Вони — обличчя нової України, в якій немає місця шароварщині та провінційності, країни вільних людей, здатних креативно мислити і надихати своїми талантами світ», — ідеться в редакційному вступі видання до списку ТОП-100 людей культури, повідомляє Критика.

Як зазначено, цьогоріч у списку 31 особа з'явилася вперше, переважно це діячі та діячки зі світу музики, книговидання і театру, серед них і Василь Махно.

«...Сьогодні на рахунку уродженця Тернопільщини уже декілька поетичних збірок, дві книжки есеїстики, п'єси та оповідання. Його твори перекладені на більш ніж 20 мов, а резюме регулярно поповнюється літературними нагородами», — так описує творчий доробок Василя Махна «Новое время».

Фотокопії редакції видавництва «Критика» із друкованої версії журналу «Новое время»

Василь Махно – поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературознавець. За книжку прози «Дім у Бейтінґ Голлов» (Львів, 2015) здобув премію «Книга року Бі-Бі-Сі», також є лавреатом премій імені Степана Будного (1994), журналу «Кур'єр Кривбасу» (2008, 2009), Фонду Лесі та Петра Ковалевих (2009), міжнародної відзнаки «Повеље Мораве» (2013). Вірші та есеї Василя Махна перекладено двадцятьма п’ятьма мовами (англійською, польською, німецькою, сербською, чеською, іспанською та іншими). З 2000 року мешкає у Нью-Йорку.

Навесні 2016 року у нашому видавництві вийшло двомовне арт-видання поета «Єрусалимські вірші». Раніше у «Критиці» теж побачили світ такі книжки Василя Махна, як: «38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше» (2004), «Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн» (2006), «Зимові листи» (2011), «Котилася торба» (2011), а також його переклади віршів польського поета Януша Шубера (2007).