Дитячий хор “Голосинка” вже 20 років об’єднує юних виконавців Жуківської мистецької школи на Тернопільщині. Заснували його у 2006 році Олеся Москалик-Загородня разом із чоловіком Дмитром. Подружжя хотіло започаткувати колектив, який би вирізнявся з-поміж інших. Основою репертуару стали українські народні пісні та фольклор. Виконавці активно беруть участь у мистецьких заходах і фестивалях України та за кордоном. Нещодавно колектив виступив у етнопарку сімейних вражень“Агроленд” під Тернополем, де виконували пісні та провели майстер-клас із народних танців.

Ми вивчаємо обрядовий фольклор. У нашому репертуарі є обряд Маланки – це зимовий фольклор. Активно працюємо над весняним репертуаром: веснянки та гаївки, весняні забави і досліджуємо народні танці, саме побутові і українські народні пісні. Коли ми побачили, що людям подобається те, що ми робимо, ми вирішили, що саме народний репертуар – це основа нашого колективу, — розповідає керівниця дитячого хору “Голосинка” Жуківської мистецької школи Олеся Москалик-Загородня. 

Учасники “Голосинки” публікували у соцмережах відео веснянок, щоб зібрати кошти на позашляховик для бригади, у якій служив їхній односельчанин. Нині колектив налічує близько 80-ти дітей та має два хори, старший концертний і молодший, який лише готується до виступів на сцені.  

У старшому колективі в нас 40 дітей і майже 40 в молодшому. Через те, що ми дуже активно працюємо, до нас почали приходити хлопці. Це наша гордість, тому що хлопці в колективах – це досить ексклюзивна подія для кожного керівника. У нас є діти від трьох-чотирьох і до шістнадцяти років, коли вони вже закінчують школу. Тоді вони вважаються в нас випускниками, — каже Олеся Москалик-Загородня.

На початку діяльності хору учасники не мали сценічних костюмів і можливості їх придбати. Тому кошти на концертний одяг збирають завдяки виступам. Це дає змогу поступово забезпечувати дітей необхідними костюмами для концертів і конкурсів.

У кожній скрині були такі сердаки або горсики, як їх ще називають. А от взуття не було, це досить коштовна річ, тому завдяки виступам ми назбирали на нього. Тим паче, ми звертаємо увагу на те, щоб діти не виглядали сценічно, а саме були в автентичному одязі, як колись виглядали наші бабусі, — каже Олеся Москалик-Загородня.

Особливо учасники колективу люблять живе виконання музики на інструментах. Навчає дітей гри та супроводжує хор Дмитро Загородній.

Хто на чому може грати, хто якусь користь приносить, на тому й грає. Якщо дитина може в певному такті, навіть на музичному інструменті-трикутнику поставити акцент, цього часом достатньо. Якщо, наприклад, співають колядки та щедрівки, можуть використовувати дзвіночки. Є дуже ходовий в нас інструмент – тамбурин. А вже такі інструменти, як скрипка чи сопілка потребують більших навичок, — каже керівник, концертмейстер дитячого хору “Голосинка” Жуківської мистецької школи Дмитро Загородній.

Одна із найстарших учасниць – Анастасія Лещишин, у колективі вже 8 років. Дівчина розповідає, співати любила ще з дитинства, тому не сумнівалась у рішенні долучитись до хору.

Із третього класу ще долучилася, у нас всі знали про цей хор. Мені дуже сильно подобається виконувати народні пісні. Це пісні наших бабусь, дідусів, вони закарбовані в нашій душі, — розповідає вокалістка, учасниця колективу Анастасія Лещишин.

Продовжувати музичну діяльність після завершення школи планує й Станіслав Поляк.

У третьому класі я спершу ходив вчитися грі на баяні. Коли приходив додому, завжди щось співав, тоді мама каже: “Давай тебе на хор віддамо”. Це був третій або четвертий клас, а зараз я в одинадцятому класі, вже випускник. Цей хор для мене вже як другий дім, — каже вокаліст, учасник колективу Станіслав Поляк.

Спогадами про перші виступи із колективом ділиться ще одна учасниця – Олеся Тонкопряд.

У колективі я два роки. Мене це зацікавило тим, що тут багато нових знайомств. Перша моя поїздка була в Кам’янець-Подільський. Я дуже хвилювалася, адже ще не була знайома з усіма, тому їздила із сестрою. Ми були в Болгарії, їздимо по різних селах виступати , — розповідає дівчинка. 

Детальніше — у сюжеті: 

Читайте також: 

У Тернополі вже понад 17 років діє фольк-гурт “Галицькі музики”.

“Вас можуть бити, вас можуть стріляти”: як у столиці виконували гімн України в день проголошення Незалежності, – спогади тернопільських хористів

Фото, відео: Руслан Жиров