«Я вирішила малювати те, що відчуваю…»: у Тернополі відкрилась виставка картин Марії Ділай (фоторепортаж)
Вчора, 3 грудня, у ТРЦ «Подоляни» відбулось відкриття авторської виставки тернополянки Марії Ділай, що має назву «Відродження мистецтвом». Жінка стала першою художницею у Європі, яка порушила в живописі тему психологічного та фізичного насильства.
Дійство відбулось у рамках проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» за сприяння Головного управління Національної соціальної сервісної служби в Тернопільській області та ГО «ТМЖК «Відродження нації».
- Я переконана в тому, що саме такі соціальні проекти покликані вмикати людей на ідентифікацію себе як тих, що страждають від насильства. Вмикати суспільство в цілому як суспільство, яке може підтримати та допомогти, - каже Оксана Шлюсар, директорка з розвитку ГО «ТМЖК «Відродження нації».
На виставці представили 21 картину в олійній техніці стилю сюрреалізму. Ціль події - показати суспільству в символах, що таке психологічне насильство. Художниця свого часу потерпала від домашнього насильства, власне, емоції, які тоді відчувала, відображувала на полотні.
- Це картини, які відтворюють справжні живі емоції. Вони пережиті, не є надумані. Кожну цю емоцію я відчувала особисто, можливо, вона була не зовсім красива, чи позитивна, але вона відбувалася. Я впевнена, що кожна людина має подібне. Коли нас ображають, чи завдають біль - це відображається в нашій душі. От я і вирішила малювати те, що відчуваю, і тому тут зображені і зрада, і зло, і протистояння, і суперечка, і сльози, і голод, і судова несправедливість, і бажання повернутись додому, - коментує журналістці Терену Марія Ділай.
Марія проживала у Іспанії п’ять років, там же був створений весь презентований доробок.
- Картини пройшли дуже великий шлях: багато тисяч кілометрів, багато виставок. Коли пісню творити не вмієш, можна творити слова. Коли не вмієш творити слова, тому що ти в іноземній державі , то твоя душа просто прагне малювати й ти на полотно кидаєш символи, мазки, щоб зобразити цю емоцію, відчути її до глибини. Прагнеш, аби вона вийшла з тебе і залишилась на полотні, а твоя душа звільнилась від психологічного рабства.
Особлива картина для художниці - «Приціл». На ній зображено українка з віночком. Говорить, що коли повернулась в Україну, то зрозуміла, що українські жінки - під прицілом, не є вільні й не мають стільки прав, як, до прикладу, у Європі. Ця картина до сих пір «болить» й турбує авторку, адже та переконана, що жінки не знають, що таке психологічне насилля, бо потрібна їм інформація для цих знань не подається. Планує на цю тему створити ще одну колекцію витворів, метою якої стане – показати права і свободу жінок.
Фото авторки
