В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що її метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Як тепер охоронятимуть наше здоров’я?

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається «автономізацією». Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому «підприємство», але «некомерційне»).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня, декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів українців. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

па

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

Медична реформа на Тернопільщині: перемоги та поразки

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Тернопільщині, ГО «Центр UA» звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами. Останні запити були надіслані 7 вересня.

З 89 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 38. Найближчим часом планує автономізуватися ще Великодедеркальська районна комунальна лікарня, власник якої уже підготував відповідний проект рішень.

Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки. Бюджетними серед таких залишаються тільки Заводський центр первинної медико-санітарної допомоги Заводської селищної ради. У самому місті Тернопіль реорганізувалися всі заклади первинної допомоги. 17 закладів охорони здоров’я в області вже підписали договори з Національною службою здоров’я України.

Натомість заклади інших рівнів медичної допомоги вступати в реформу не поспішають: з 63 автономізувалися лише 13, які у своїй структурі надають також і медичні послуги первинного рівня.

2

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментував Володимир Богайчук, начальник управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА у «Звітах наживо»:

– До кінця року ми плануємо завершити реформу первинної ланки – створити некомерційні комунальні підприємства «Центри первинної медико-санітарної допомоги», які передбачають зовсім інший підхід до відносин «сімейний лікар-пацієнт», іншу систему оплати.

Понад 52% населення нашої області вже уклали декларації з сімейними лікарями. Показник по Україні – 42%, тобто наш темп кращий. До кінця року ми цей показник ще підвищимо.

Медичні заклади Тернопільщини укладають угоди з Національною службою здоров‘я і фінансуватимуться за новою системою. Ми рухаємось у нормальному темпі і до кінця року втілимо нову модель сімейної медицини. Всі районні лікарні в області – це некомерційні комунальні підприємства. Автономізація закладів дає можливість зовсім інакше рухатись у напрямку нових технологій та кадрової політики. Ми стаємо конкурентоспроможними на рівні інших областей”.

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

– Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати «домашнє завдання» на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Підготувала координаторка ГО «Центр UA» у Тернопільській області Юлія Ковальчук