Чи має право власник земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства створити на ній штучну водойму – ставок? Це питання цікавить багатьох тернополян, відповідь на нього надають фахівці системи безоплатної правової допомоги.

Пунктом 2 ст. 59 Земельного кодексу України передбачено, що власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Проте землевласнику слід розпочати із замовлення проекту на створення штучної водойми (ставка) в проектній організації, який затверджується самим замовником.

Після затвердження проектної документації власник землі має право на створення штучної водойми (ставка). Згідно із ч. 6ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» така проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Тобто, якщо є земельна ділянка для особистого селянського господарства у власності просто готується проектна документація на будівництво ставка.

При цьому власнику земельної ділянки необхідно знати про існуючі обмеження. Так, згідно ст. 59, 82 Земельного кодексу України з метою збереження гідрологічного, гідробіологічного та санітарного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років. Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з державними органами водного господарства, охорони навколишнього природного середовища та геології.

Окрім того, необхідно проаналізувати та спрогнозувати, чи не призведе відповідна діяльність до порушення прав суміжних землевласників (землекористувачів) в частині правомірного використання їхніх ділянок за цільовим призначенням. Таке порушення може бути безпосереднім (наприклад, затоплення частини сусідньої ділянки в разі створення штучної водойми) або опосередкованим (зокрема, поширення на сусідню ділянку певних обмежень, як-от: заборона провадження певних видів діяльності в прибережній захисній смузі новоствореної водойми).

Фото з відкритих джерел