Благодійний проєкт “Їхні очі дивляться в душу” понад пів року тому заснувала тернопільська художниця  Наталія Басараб. Вона малює військових, яких зустріла на вулиці, а також відвідує поранених у лікарнях та госпіталях. Жінка каже, така творчість тішить душу і їй, і воїнам. 

Мене дуже захопило малювання портретів цих героїчних людей. Хочу з точністю передати глибину їхніх очей. Така робота — цей мій маленький внесок у перемогу, — каже мисткиня. 

Хоче підбадьорити захисників

Наталія Басараб почала захоплюватись малюванням ще у чотирирічному віці. Найбільше любить зображати людей. Саме тому, коли з’явилася ідея малювати військових, одразу взялася за її втілення.

Малювати воїнів мене надихнуло спілкування з моїм знайомим, який воює. Я з ним не бачилися кілька років і була здивована, що подзвонив до мене. Ми з ним довго говорили і він сказав: “А хто піде, як не я?” Це викликало в мене велику повагу до нього. Ми час від часу зідзвонювались, просто спілкувались. Коли його було поранено, він мені сказав, що в тилу багато людей байдужі. Мене це вразило, і тієї миті я зрозуміла, що маю щось робити для воїнів, які готові віддати свої життя за нас, — розповідає художниця.

Саме після цих слів Наталія Басараб зрозуміла, що своїм талантом зможе підбадьорювати захисників. Спершу малювала військових, яких зустрічала просто посеред вулиці. Згодом почала відвідувати та малювати портрети поранених у госпіталях та лікарнях. 

Така ідея з’явилася у голови тернопільської “Просвіти” Наталії Турчин. Чесно кажучи, я спочатку дуже переживала, бо не знала, як мене сприймуть поранені, але хвилювання були даремними, — пригадує Наталія Басараб. 

Основне — спіймати характер і погляд очей

У доробку художниці вже кілька десятків портретів військових. На виконання одного образу потрібно близько 20 хвилин, малює пастеллю. 

Люди довго не будуть позувати, тим більше якщо вони поранені. Через це і вирішила малювати саме так. Основне в такому портреті — спіймати характер людини і погляд її очей. Дехто із воїнів вперше бачив себе на портреті, намальованому художником, — каже мисткиня.  

Військові завжди з позитивом ставляться до цієї ініціативи. Вистроюються в чергу та чекають на свій портрет. Також під час процесу малювання художниця спілкується із захисниками, слухає їхні історії та ділиться власними.

Я в кожного запитую їхні історії, і практично кожен з них активно ділиться всім наболілим. Спілкування з пораненими в мене викликає радість та віру в те, що все обов’язково буде добре. Вони поранені і беззахисні, але одночасно — оптимістичні та веселі, — розповідає художниця. 

Наталія Басараб каже, саме військові, з якими спілкується та яких малює, розбудили в ній натхнення аби працювати, жити та вірити. 

Від них йде дуже особлива енергетика, — каже жінка.

Організовує виставки портретів

Готовий портрет авторка дарує військовим, а фото цих картин публікує у своїх соцмережах. 

Наталія Басараб є членкинею Тернопільського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», бере участь у багатьох волонтерських ініціативах. 

Восени біля пам’ятника Франка у Тернополі був концерт від просвітян, аби зібрати кошти для ЗСУ. Я тоді також малювала портрети бійців, — розповідає вона.

Також художниця організовує й виставки портретів захисників. Продовжити таку діяльність планує і надалі, адже зараз, як ніколи, ми потрібні нашим воїнам. 

Фото надані Наталією Басараб