Генерального директора Тернопільського обласного управління лісового господарства Ігоря Попадинця звільнено з посади. Відповідний наказ голови Державного агентства лісових ресурсів України Олександра Ковальчука можна прочитати тут.

61-річний Попадинець покидає посаду, на якій пропрацював з 1997 року, безславно. Підстава для його звільнення – «за нез’явлення на роботу».

Останніми місяцями його відставки добивалися громадські активісти і колеги по роботі. Ігорю Миколайовичу закидали підтримку Партії регіонів, а головно – корупційні схеми у лісовому господарстві краю.

Ось, наприклад, що писали у листі редакції «За Збручем» підлеглі Попадинця у березні минулого року.

«Невже Ігор Попадинець знову відкупився?

На розгляд люстраційної комісії в Тернопільській області виноситься кандидатура заслуженого лісівника України (звання присвоєно 2002 р.), кандидата сільськогосподарських наук (2003р. за фундаментальну дисертацію «Стан, продуктивність та відтворення букових насаджень на Західному Поділлі», на 19 аркушах), поки неповного кавалера ордену «За заслуги» II-III ступенів, голови постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань охорони навколишнього середовища та природокористування, члена Партії Регіонів та, згодом, Народної партії Литвина Попадинця Ігоря Миколайовича.

Не дивлячись на надмірну жадобу люстрованого до матеріальної наживи, радимо розпочати з його моральної сторони. За час свого перебування в місцевій еліті І.Попадинець змінив 3 партії (СДПУ (о), Партія Регіонів, Народна партія Литвина). Тримав завжди, як мовиться, «нос по вєтру». В нелегкі часи для нашої держави, будучи депутатом Тернопільської обласної ради, спеціально уникав (не відвідував засідань 6 грудня 2013 року та 25 січня 2014 року) голосування по доленосних питаннях висловлення недовіри голові обласної державної адміністрації В.Хоптяну. Не міг Ігор Миколайович зрадити «батька», оскільки впродовж 2012-2013 років саме І.Попадинець відповідав за харчування сімей В.Хоптяна та Ю.Желіховського, а також задоволення матеріальних потреб куратора Тернопільщини Раїси Богатирьової.

А тепер можна звернути увагу на І.Попадинця, як «проффесіаннала».

При І.Попадинцю незаконна рубка дерев по області стала конвеєром. Вирубуються найбільш цінні породи деревини (дуб, ясен). У лісгоспи надходить лише 30 відсотків деревини, що вивантажується з лісових масивів. З них, діє постійна налагоджена система позаоблікового продажу в розмірах понад 50 відсотків. Для приховування фактів самовільних рубок підлеглими Ігоря Попадинця використовуються відпускні та контрольні клейма, якими відбиваються торці пнів самовільно зрізаних дерев.

З відома І.Попадинця здійснюються неякісні відводи лісосік під рубки догляду за лісом, метою яких є не догляд за насадженнями, а отримання деревини для її реалізації. При призначенні ділянок в рубку постійно занижується розряд висот та діаметра вирубаних дерев, невірно встановлюється категорія технічної придатності деревини. Усе це призводить до зменшення виходу ділових асортиментів з відведених лісосік, а різниця надходить не до бюджету, а в кишеню І.Попадинця. За результатами проведеної у 2010 році перевірки ДП «Бережанський лісгосп» ревізійною службою державного Комітету лісового та мисливського господарства України було виявлено факти завдання збитків державі внаслідок несанкціонованих рубок на суму понад 1 млн. грн.

Систематична протиправна вирубка високотоварної деревини на території державного заповідника «Медобори» в Гусятинському районі стала можливою також завдяки Ігорю Попадинцю. Рубка проводиться під замовлення для конкретних клієнтів, у подальшому деревина обробляється на не облікованих пилорамах в сс. Гримайлів та Потутори. Щорічно перевіркою екоінспекції на території заповідника виявляються місця самовільної рубки близько 100 дерев великих діаметрів.

У 2011 році І.Попадинець організував незаконне випалювання деревного вугілля на території загальнозоологічного заказника «Савинське» в Бучацькому районі. Сюди для випалювання в 4 спеціальних печах завозиться вугілля з Коропецького та Золотопотіцького лісництв. Випалене вугілля «експортується» до Польщі, а звідти, після відповідного пакування, знову потрапляє в Україну за цінами в 3-4 рази вищими.

За останні роки управління під керівництвом І.Попадинця передало в приватні руки закуплену за державні кошти дорожньо-будівельну техніку на суму понад 4 млн. грн.

Кадрове питання завжди є чи не самим основним в управлінській діяльності І.Попадинця. Керівники середньої ланки, котрі не «витягують» кількісні показники щомісячних «внесків» в казну І.Попадинця, залишають свої посади без належної на те законної мотивації. Так було з директорами Бучацького та Тернопільського лісгоспів О.Семанчуком та А.Любенком, директором Кременецького лісотехнічного коледжу М.Штогрином. Залишаються лише ті керівники, котрі, попри наповнення «каси», готові і на надання інших послуг І.Попадинцю. Чого лише варті часті поїздки останнього за рахунок підлеглих на відпочинок в європейські міста Баден-Баден, Клагенфурт, Тіроль, туристичні тури Словенією та Словаччиною. Любить людина висогірні тури, чисте повітря йде йому на користь. Увесь час у поїздках І.Попадинця, замість красунь з формами, супроводжують підлеглі, котрі оплачують не тільки путівки, але й зіркові забаганки начальника.

Отож, дорога громадо Тернопільщини та високоповажна люстраційна комісіє, чи вартий Ігор Попадинець й надалі перебувати на керівних посадах? Чи може потрібно передати матеріали в прокуратуру?

Колектив ДП “Тернопільліс”.