Для багатьох учасників і гостей «Свята у старому замку», яке відбулося у Скалаті Підволочиського району, стала справжньою несподіванокю поява на замчищі хресного ходу, на чолі із Холмською Чудотворною Іконою Божої Матері.

Ця подія відразу надала святу особливого, духовного відтінку.

Звертаючись до скалатців, настоятель Свято-Троїцького духовного центру у Тернополі митрофорний протоієрей Анатолій Зінкевич сказав, зокрема: «Сьогодні Пресвята Богородиця, як добра мати, через цю древню ікону прийшла сюди, у це старовинне місто, у цей замок, в якому писалася часточка історії українського народу. І так, як Україна сьогодні воскресає, оживає, так і воскресає із руїн цей замок. Він постає нашою спільною працею, спільною турботою, тому що воскресає наша українська душа. Нині ця свята ікона тут, аби ми попросили у Господа милосердного сили й наснаги відродити нашу українську душу, історію. Бо людина без душі – це біоробот. Пригадайте, ще не так давно тут було розкидане каміння, як нагадування нам усім про колишній замок. Але крок за кроком ми оживаємо і хочемо оживити нашу історію. Якщо народ немає своєї історії, то немає його самого… Хочу вірити, що коли в кожен наш замок прийде український дух, то з кожного почне відроджуватися наша історія, наша держава. З ласки Божої ікона, яка перебуває у Тернополі, опинилася тут. Вона бачила навали ворогів, розруху і торжество перемоги. Вона не покинула українську землю, як Володимирська–Вижгородська, яка зараз перебуває у Третьяковській галереї, чи інші наші ікони, які вивезено до Росії. Ця ікона сьогодні - з українським народом. Вона наша історія, як і є нашою історією цей древній замок, що оновлюється завдяки небайдужим людям».

Традиційно подібні свята не обходяться без перших осіб області. Серед гостей був і голова Тернопільської ОДА Степан Барна.

«Так само, як відродилася українська армія, так сьогодні відроджується український дух, держава, - зазначив він. - З попелу постають наші замки. Це п’яте за рахунком свято замку в Тернопільській області у цьому році. Кременець, Тернопіль, Бережани, Чортків, Підзамочок… Усюди ми проводили такі імпрези. Головна ідея свята – не тільки зібратися тут і подивитися, що ми зробили. Головне, щоб кожна така зустріч нас об’єднувала, щоб відроджувалися наші замки і фортеці».

… І ось на замковому подвір’ї, серед старих мурів, розпочалася святкова програма. 

Поки на сцені виступають місцеві аматори, піходжу до начальника відділу охорони культурної спадщини обласного Департаменту культури, релігій та національностей Ярослава Пелехатого.

- Пане Ярославе, цьому замку 385 років з часу закладання першого каменю у фундамент. Твердиня пережила багато битв і навал ворогів. За останні роки замок змінився. Реставровані мури, вежі, очищені деякі підземні ходи. А що взагалі, передбачається зробити для того, щоб замок був привабливим для відвідин?

- Свого часу архітектурна майстерня Юрія Вербовецького на замовлення Національного заповідника «Замки Тернопілля» розробила проект реставрації і пристосування замку в Скалаті для туристичних потреб. Поставлено мету розкрити всю велич майже втраченої фортифікаційної споруди, повернути містечку його історичну «родзинку».

- Це зрозуміло, адже замок знаходиться практично у самому центрі історичного середмістя.

- Так, тому ідея в тому, шоб створити на базі замкових споруд музейно-туристичний багатофункціональний заклад, який міг би повноцінно утримуватись за рахунок туризму, оскільки туристична галузь сьогодні для Тернопільля є пріоритетною.

- Що ж практично пропонується зробити?

- Передусім, проведення комплексного благоустрою прилеглої території та території замкового подвір'я, що вже, як ви бачите, частково зроблено. Далі передбачно поглибити оборонні рови і таким чином відкопати оборонні елементи башт, покриті тривалий час землею. На самих оборонних мурах планується влаштувати пішохідні обхідні доріжки для прогулянок. А замощена твердим покриттям центральна частина подвір'я дасть можливість проводити тематичні фестивалі та атракційні заходи типу «лицарських боїв», «козацьких стрільб» та інших видовищних заходів. Біля південно-західної оборонної стіни вже облаштовано ділянку, на якій за потреби розміщуватиметься модульна легкозбірна сцена для театралізованих виступів, а перед сценою на подвір'ї стоятимуть виносні лави для глядачів.

- Сцена і лавки, це звичайно добре, а як щодо відновлення самих обороних споруд, без яких, замок - не замок?

- Проектом передбачно відтворення оборонних стін між баштами. Це робитиметься частково на всю висоту з критою обхідною бойовою галереєю, частково фрагментами. В ідеалі, на існуючих фундаментах заплановано відбудова двоповерхового палацу XVII століття, одноповерхових господарських будівель замку. Також є задум відновити елементи в'їзної брами XVII, дерев'яний підйомний міст, що вів до неї.

- А підземні ходи? Чи планується їхнє подальше розчищення?

- Звичайно, передбачено розчистити підземні ходи, зокрема ті, що ведуть до долішніх бойових ярусів башт і особливо до так званої «водяної» або «колодязної» вежі. Заплановано відтворення меморіальної брами XVIII століття, вбудованої в північно-східну оборонну стіну, мурованого з каменю мосту, що вів до меморіальної брами. У планах - консервація та експонування віднайдених археологічно фрагментів найдавнішньої оборонної стіни, яка проходила вздовж теперішньої північно-західної, що утворювала п'ятикутну форму замку.

- Як же функціонуватимуть усі ці відбудовані чи відреставровані елементи замку?

- Хочемо, щоб разом усі споруди замку створили багатофункціональний музейно-рекреаційний об'єкт. Він мав би складатися із цілої системи взаємопов'язаних тематичних експозицій, зміст яких відображатиме всі основні функції життєдіяльності середньовічної фортеці. Деякі відтворені приміщення з відповідними інтер'єрами, меблями, експонатами використовуватимуться одночасно як діючі атракційно-відпочинкові заклади.

- Це дуже цікаво. Відкрийте ще перед нашими читачами таємничу завісу майбутнього реконструйованого замку.

- Почну, напевно, з оборонних башт. У західній, так званій «пороховій» башті задумано створити експозицію вогнепальної фортечної зброї XV-XVII столть. У старих пивницях південної вежі має бути експозиція замкової в'язниці з муляжами середньовічних тортур, щось подібне до того, як є зараз у Збаразькому замку. У пивницях східної вежі можна облаштувати замкову криницю з відтвореним дерев'яним підйомним механізмом.

- Чи передбачено місце для тих туристів-мандрівників, які хочуть зустріти на території замку і ніч, і ранок?

- Скажу, що на верхніх ярусах згаданих двох башт

можна організувати нічліжні готельні номери для екстремального туризму. Такий вид туризму популярний сьогодні особливо серед молоді.

- А є ще ж четверта вежа, у північній частині замку, що буде там?

- У цій башті на верхніх ярусах пропонується влаштувати невеликий магазин-бібліотеку «Книгарня замкознавства». Нижні яруси зустрінуть відвідувачів реставрованими інтер'єрами баштової оборони, але пристосованими під невелику кав'ярню.

- Ви згадали про відбудову центрального палацового комплексу. Як це все виглядатиме?

- У відтвореній будівлі палацу XVII століття

відображатиметься частина приміщень з інтер'єрами панських покоїв XVII-XVIII століть. Вони за необхідності можуть використовуватись для репрезентаційних функцій - для проведення різноманітних зустрічей та заходів. Частина кімнат буде відведена для переодягання відвідувачів у міщанські та військові костюми, з можливістю фотографування або прогулювання територією замку. А внутрішній простір дахового поверху планується пристосувати під кілька ексклюзивних готельних номерів…

Ярослав Пелехатий розповів і про «Замкову кухню», яку, за проектом, мають розгорнути у Скалатському замку, і про відтворення інтер'єрів залів, де будуть тесані дерев'яні крісла, а столи та лави доповнені елементами комірного призначення: діжками, скринями, керамікою. Тут же демонструватиметься вбрання персоналу, пошите за модою Речі Посполитої ХVІ - ХVІІ століть. Я вже не кажу про страви, приготовлені за давніми рецептами, та про «живу» середньовічну музику, яка доповнить ауру цілковитого занурення гостей замку в атмосферу середньовічного побуту. А інтер'єри діючої кузні-музею експонуватимуть весь процес ковальської роботи. Виготовлені мистецькі вироби доповнюватимуть експозицію авторської виставки художнього ковальства.

Зрештою, не буду розкивати усі секрети майбутнього перевтілення замку у Скалаті. На заваді може стати лише «дрібничка» – фінансове підгрунття проекту.

Але ж, як було сказано під час офіційної частини свята, тільки разом, підтримуючи один одного, можемо щось змінити – себе, область, країну і, звичайно, замок. Початок у такій добрій справі у Скалаті вже зробили. І, дивлячись на ту велику кількість людей, що прийшли на свято, на лицарські турніри біля стін твердині, на містечко майстрів, майстер-класи знаних в окрузі народних умільців, подумалось, що тут, у Скалаті, усе задумане має цілком реальні шанси стати реальністю.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора