Волонтери успішно роблять те, на що політикам-урядовцям завжди не вистачає бажання, часу і коштів. Тож добровольці забезпечують військових усім необхідним, починаючи від спорядження до високоточних приладів та зброї.

У всі часи поряд із мужніми захисниками забезпечували фронт усім необхідним у тилу їхні посестри. Збаражанки на невеличкій вулиці Рильського не змогли залишитися осторонь подій, які відбуваються в країні, і вирішили допомогти воїнам тим, чим можуть, – напекли понад 300 смачних пиріжків. За словами Зеновії Яремчук, ініціатором доброї справи стала її сусідка Лариса Яремич. Жінка 20 років пропрацювала на хлібозаводі начальником виробництва, а перебуваючи на пенсії, багато років пече пиріжки на продаж. Пані Зеновія пояснює, що у неї єдиної на їхньому кутку в хаті зберігся п’єц, тому сусідка Лариса звернулася саме до неї із проханням орендувати його для цієї корисної справи.

Пані Зеновія запропонувала залучити до спільної справи їхніх товаришок, адже разом і швидше, і веселіше. Таким чином до випікання пиріжків для воїнів долучилися ще Ніна Цицюра, Ганна Івахова, Тетяна Швидка, Ольга Пазюк, Оля Таранькова, Віра Дзюба.
Жінки позносили необхідні продукти – борошно, цукор, яйця, маргарин, молоко, сироватку і замісили тісто у старовинній дубовій діжці. Пані Зеновія Яремчук з гордістю демонструє свою багаторічну помічницю та відкриває віко п’єцу, щоб показати, як багато пиріжків може вміститися там. За словами газдині на раз в п’єц вміщається 9 бляшок, – але навіть він не зміг вмістити усіх пиріжків, наліплених збаражанками, тому, аби тісто не перерухувалося, сусідки решту пиріжків випікали у власних духовках. Прийшовши в неділю із церкви, жіночки взялися до ліплення і випікання пиріжків, оскільки розчин замісили напередодні. Пані Зеновія розповідала, що для начинки використовували вишні, яблучне, абрикосове та сливове повидло. Усе натуральне, власного виробництва. – Нехай хлопцям смакують наші галицькі смаколики, – долучається до розмови Ніна Цицюра. – Ми й надалі готові допомагати нашим захисникам усім, чим зможемо.
– Ми щодня молимося за них і за мир і спокій в Україні. Молитва і віра в Бога – єдине, що допомагає нам вижити і сповнює надією на перемогу, – підтримує сусідку Лариса Яремич.

Жінки просять акцентувати увагу саме на тому, що віра і любов до Бога були визначальним стимулом їхнього задуму із випічкою пиріжків для бійців. Поскладавши пиріжки в ящики, активні збаражанки ведуть мене до своєї каплички Матері Божої, яку ще в 2000 році спільно встановили на вулиці Тургенєва. – Ось джерело нашої сили, віри, надії і любові, – каже пані Лариса Яремич і показує на білосніжну фігурку Богородиці в оточенні скульптурок ангелів та квітів. – Тут відправляють маївки та молебні священики різних конфесій. Фігурка Матері Божої надихає нас на нові звершення і є запорукою виховання у дітей любові до Господа та духу патріотизму. Нашим захисникам хочемо побажати єдиного, щоб війна якнайшвидше закінчилася і вони живими і неушкодженими повернулися до своїх домівок.
Про війну жінки знають не з чуток і не з телевізора – 44-річний син Ганни Івахової, Василь нещодавно демобілізувався, відслуживши рік в зоні АТО в складі 44 артилерійського батальйону «Збруч».
Як розповіла волонтерка Галина Фоміна, вже за день-другий пиріжками із Збаража ласуватимуть бійці, що захищають Маріуполь. Вона допомагала жінкам упаковувати ароматну випічку у харчову плівку та складати в ящики. За словами волонтерки, збаразькі смаколики разом із іншими гостинцями, які зібрали тернополяни захисникам, централізовано відправлятимуть «Новою поштою» тернопільські волонтери, куди Галина Фоміна зголосилася їх доставити.

– Вже у вівторок пиріжки будуть у Маріуполі, – каже пані Галина, – звідти тамтешні волонтери розвезуть гостинці від збаразьких господинь по військових частинах, що знаходяться на передовій.

Джерело: Народне слово