Зелене царство Кременецького ботанічного саду (фоторепортаж)

Якщо Кременця досі нема у вашому списку «Міста, котрі варто побачити», то записуйте його туди негайно.

На то є безліч причин. Це унікальна архітектура та природа, а ще атмосфера давнього міста. Кожен із цих пунктів можна розширювати, додавати подробиць та деталей.

Але нині розповім про природу. Точніше, одну її важливих складових. А саме про те, чому варто відвідати Кременецький ботанічний сад.

Почати бодай з того, що це один із найдавніших ботанічних садів країни. Його історія починається з 1754 року, коли був створений аптекарський город. У 1806 році заснований ботанічний сад, потім його частково перепланував ірландський садівник Діонісій Мікклер. У 1809 році директором ботсаду став австрієць Віллібальд Бессер. У розбудові саду брало багато науковців європейського рівня.

Нині площа саду становить 200 гектарів, а колекційний фонд нараховує понад 2000 видів та форм. Тут є альпійські гірки з багатим видовим різноманіттям; експозиційні ділянки красивоквітучих рослин, злакових трав, лікарських рослин, пряноароматичних, овочевих, кормових, водних, витких, плодових, сірінгарій, сад магнолій тощо.

Почну з останнього, оскільки тема магнолій все ще актуальна. Наукова співробітниця відділу дендрології Кременецького ботанічного саду Алла Гордійчук розповідає, нинішнє — наймасовіше цвітіння магнолії за останніх п’ять років. Пов’язано це із періодикою цвітіння.

— Колекція магнолій Кременецького ботанічного саду досить молода. Найстаршій магнолії кобус більше тридцяти років, вона росте біля тепличного комплексу, — провадить мову далі пані Алла. Хоча перші магнолії у Кременецькому ботанічному саду з’явилися в 1810 році, про що свідчить перший каталог ботанічного саду, — провадить мову далі пані Алла. — У нашому саду зростає близько чотирьох десятків магнолій. Це — одинадцять видів, три гібриди та стільки ж декоративних форм. Квітнуть лише п’ять видів. Серед них найбільше білих, але є білі з рожевим і жовтуваті. А ось рожева впродовж двох років хворіє — ми намагаємося відновити її різними способами.

DSC_5752 (Copy)

Вперше магнолія зацвітає на восьмому році. Тривалість цвітіння різниться від погоди й становить від двох до двох з половиною, а трапляється і трьох тижнів. Погодні умови цього року викликали стрімке цвітіння магнолії — швидко відбулась бутонізація, що тривала впродовж чотирьох днів, замість звичних семи. Частина магнолій відцвіла, але ще жовта, масове цвітіння якої попереду.

До речі, в родині магнолієвих є родичі – це ліріодендрон тюльпановий, або тюльпанове дерево. У нього тільки починається бутонізація. Дерево квітує в червні та липні. Назва піша від схожості листя до ліру, а квітки — до тюльпанів.

Але не магноліями єдиними. Незабаром квітуватимуть спіреї, рододендрони, вейгели — квіти усіх мають ефектний вигляд. Уже зав’язались бутони бузку, швидше за все, вони зацвітуть у другій декаді травня.

Бузок звичайний походить з Балканських гір. В Україні він вперше з’явився саме в Кременецькому ботанічному саду на початку XVІІІ ст. Колекція складається з чотирьох видів та одинадцяти сортів бузку звичайного. Кожен має і свій час, і особисті цвітіння. Кольорове різноманіття сортів бузку звичайного вражає – це різні відтінки лілового, рожевого, пурпурового, білого… Старожил ботанічного саду — бузок амурський, який зростає тут із 1983 року.

Окрім цієї «важкої артилерії», не забудьте і про прості, але не менш красиві рослини, перерахувати всі з них просто не можливо, а ось побачити їхню частину – цілком реально.