У саду в жительки Тернопільщини цвітуть понад сорок сортів ірисів
Любов Цалик постійно поповнює свою квіткову колекцію
Жителька села Мала Снігурівка, що на Лановеччині Любов Цалик понад 20 років вирощує іриси, пише Сільський Господар.
Коли дивлюся на них, згадую дитинство і маму. Саме вона прищепила мені любов до квітів, – розповідає жінка. – Щоправда, колись не було стільки сортів, як тепер. Коло нашої хати росли лише традиційні фіолетові півники. Років двадцять тому моя подруга запропонувала мені бородаті іриси. Спочатку я прийняла її пропозицію без ентузіазму. Радше з ввічливості. Але коли вони вперше зацвіли у моєму квітнику, я була просто у захваті від цієї райської краси.
Відтоді пані Любов щоразу поповнює свою квіткову колекцію. На її невеличкій ділянці ростуть більш як чотири десятки сортів ірисів. До слова, у перекладі з грецької мови «ірис» означає «веселка». Саме так називали цю квітку в античні часи.
Любов Цалик зауважила, що іриси бородаті – непримхливі. Після садіння вже наступного року цвітуть. І розростаються швидко. Дуже люблять сонячні місця і бояться сирості. Тому поливу практично не потребують, бо посухостійкі.
Для ірисів шкідливе глибоке садіння, тоді цвіт подрібнішає або взагалі пропаде, – зауважує пані Любов. – Ці квіти майже не хворіють. Найбільшої шкоди їм може завдати хіба що такий шкідник, як оленка волохата. Для боротьби з нею рекомендують використовувати препарати, які доступні у магазинах агрохімзахисту.
Ще одна деталь, на яку слід звернути увагу під час вирощування згаданих квітів, – підживлення. Першу підгодівлю слід проводити навесні після пробудження рослин. Можна використовувати спеціальні мінеральні комплекси або ж деревний попіл листяних порід, компост, невелику кількість курячого посліду. Ні в якому разі – гній. Він спричиняє загнивання кореневищ. Також не можна підживлювати азотними добривами.
Друге підживлення – після цвітіння аналогічними речовинами, а перед приморозками необхідно внести фосфорно-калійне добриво без азоту.
Після того, як іриси відцвітуть, квітникарка радить обрізати відцвілі стебла. А от листя варто залишити, оскільки воно продовжує забезпечувати кореневище поживними речовинами. Обрізати його слід уже восени до висоти приблизно 15 см від землі.
Крім бородатих ірисів, Любов Цалик вирощує і карликові різних кольорів. Цієї весни жовті низькорослі іриси вона висадила разом із голубими флоксами. Відтак ділянка розквітла кольорами українського прапора.
Читайте також: «Вражають красою і ароматом»: жителька Тернопільщини вирощує понад 100 сортів півоній
Лавандове «поле» розцвіло у центрі Тернополя
Авторка: Марія Безкоровайна
Фото Сільського Господаря