Знаю, що в Борщеві часто відбуваються вишколи молоді. Можеш в контексті цього розповісти більше про «Сокіл» та свою діяльність? 

Ну на сам перед «Сокіл» - це Молодіжне військово-спортивне товариство, створене у 1894 році, яке своєю діяльністю сприяло боротьбі національно-революційних сил за незалежність і соборність України.

Однією з головних цілей «Соколу» на сьогоднішній день є різнобічний вишкіл молоді з метою виховання нової Еліти Нації для майбутньої Української Держави, яку ще слід здобути націоналістам сучасності. На наших вишколах ми навчаєм молодь основам володіння зброєю, тактичній медицині, рукопашу та ножовому бою, також проводимо страйкбольні і пейнтбольні ігри. В Борщеві «Сокіл» діє з грудня минулого року, проводяться постійні вишколи та виїзди на екскурсії, марші, криївка, профорієнтація, журналістика, інтелектуальні ігри. Але найцікавіше - це історична реконструкція, квести у справжньому замку, рейди з спецзавданнями. Усе це для вищої мети - виховання української еліти та пробудження їх свідомості, пише zvistka.net.ua.

Як ти потрапив в «Сокіл»?

Я завжди захоплювався військовою тематикою, з дитинства любив зброю, природу, був патріотом. Коли почався Майдан, ми з друзями вийшли на вулиці нашого містечка. Літом того ж року почав відвідувати вишколи Самооборони Майдану, а рівно рік назад до Борщівського коледжу завітали активісти організації «Сокіл», після якої я долучився до лав організації, адже усвідомив, що країну може змінити лише активна та прогресивна молодь.

Чи допомагає вам хтось з представників влади? Чи усе тримається на інтузіазмі самих «сокільців»?

Організація «Сокіл» співрацює з представниками районних та міських рад. Зокрема Андрієм Чоканом, Андрієм Русенком та іншими «свободівцями», коли необхідно провести тренування, толоку чи заняття.

Сьогодні, коли українці б'ються за своє майбуття, дуже важливим є виховання юних патріотів. Яким ви бачите своє завдання у цій непростій справі і чи сучасна молодь проймається духом патріотизму?

У цей нелегкий час багато залежить від нас самих. Проводячи уроки «Патріотичного виховання та мужності», члени організації намагаються достукатися до кожного учня. Звичайно, це завдання є найважчим, частина молоді стане в лави організації, інші ж продовжать жити своїми буденними справами, проте зернинка патріотизму, посаджена нами, я впевнений, що дасть про себе знати. Дехто перестане слухати пісні, написані мовою окупанта, хтось відповідальніше ставитиметься до поставлених завдань, як результат змінюватиметься країна зсередини, тоді ми зможемо протистояти зовнішньому ворогу. Сокільці зараз мають можливість реалізовувати себе у різних напрямках, розвиватися, щоб в майбутньому стати справжньою елітою нації.

Кілька місяців тому тернопільска компанія “Кінодністер” започаткувала новий соціальний відеопроект - фото-комікс під назвою “Мій янгол”. Головну роль в цьому надзвичайно цікавому проекті зіграв саме Антон. Про що саме цей фільм і якого персонажа зіграв ти?

“Мій янгол” - це історія про двох закоханих, які опинились по різні сторони конфлікту. Мені дісталась роль упівця Степана, який закохався в радянську медсестру Оксану.

Події стрічки розвиваються у період 1945 року. Це драматична історія кохання тривалістю лишень у два дні, але яка залишиться у серцях героїв до кінця їх життя. Все супроводжується перестрілками, пораненнями, арештами і туртурами в слідчому ізоляторі. В цій всій історії прослідковується допомога ангела...