Зима на носі: лічильників у Тернополі нема, енергоаудит не провели, працівники втікають (фото, відео)
Тема енергоефективності і енергозбереження традиційно набуває особливої актуальні перед початком опалювального сезону. Адже фактично йдеться про гроші, точніше їх економію.
Тож немає нічого дивного, що під час засідання колегії обласної держадміністрації 26 вересня, теж про це зайшла мова (також читайте ТУТ - прим.). Про готовність області до зими доповідав начальник обласного управління житлово-комунального господарства (ЖКГ) і енергозбереження Дмитро Пастернак. І тут «вилізло» чимало прикрих фактів.
– Для того, щоб зменшити витрати на оплату за тепло, вже провели роботи із реконструкції і встановлення нових котлів на 29 котельнях на загальну суму 3,3 млн грн, – каже він. – Переоснастити запланували ще 12 котелень, вартістю 5,6 млн грн.
ОСББ затримуються із отриманням «теплих кредитів»
Під час цього опалювального сезону, за словами Дмитра Пастернака, на альтернативних видах палива вже працюватимуть 19 комунальних котелень і 375 відомчих. Водночас, в області тривають заходи із енергозбереження.
– У бюджетній сфері передбачили впровадження 56 енергоефективних інвестиційних проектів, реалізація яких дозволить замістити в опалювальний сезон 10,2 млн куб. метрів природного газу, – додає він. – Причому 9 із цих проектів, наголошу, реалізовуються за рахунок коштів Фонду регіонального розвитку. Їхня вартість – понад 50 млн грн.
Що стосується комплексу заходів із енергоефективності, то уже 367 домогосподарств на Тернопільщині встановили сонячні фотомодулі. Ще один дуже ефективний захід для заощадження коштів на оплату комунальних послуг – утеплення будинків, заміна вікон, дверей тощо. Для цього запустили спеціальну Урядову програму – так звані «теплі кредити». Жителі Тернопілля її використовують радо, але є певні нюанси. Так, загальну суму, яку держава готова надати на відшкодування за кредитами розділили порівну – між ОСББ і фізичними особами. Адже ОСББ оформити документи і дозволи важче, тому вони не встигали за процедурою. А натомість звичайні клієнти забирали всі гроші.
– За три роки банки видали понад 11 300 «теплих кредитів» на суму більше 218 млн грн, – підсумовує Дмитро Пастернак. – Цього року видали 691 кредит на суму 22 млн грн. Окрім того, на ці ж потреби із обласного бюджету завдяки «Обласній комплексній програмі енергоефективності та енергозбереження на 2016-2019 рр.» людям відшкодували 26,2 млн грн.
«Там, де немає обліку тепла, там крадуть»
Озвучені цифри – це дуже добре, вважає голова Громадської ради, що діє при голові ОДА – доктор технічних наук, професор, академік АЕНУ, завідувач кафедри машинознавства та транспорту Валерій Федорейко. Він підкреслив, що без першого і головного кроку – енергоаудиту – жодні наступні не будуть на 100% ефективними.
Втім, в області бракує не лише цього. Наприклад, виявилося, у Тернополі – гнітюча ситуація із обладнанням будівель засобами обліку теплової енергії.
– Область уже на 100% обладнана такими лічильниками, тоді як Тернопіль – лише на рівні 15-17%, – каже Дмитро Пастернак. – Хоча обладнання приладами обліку теплової енергії є одним із показників, за якими визначають рейтинг області.
Тоді у розмову відразу втрутився голова обласної держадміністрації Степан Барна. Він звернув увагу міському голові Тернополя Сергію Надалу на необхідність негайно покращити динаміку.
– Хочу побачити, що це питання буде вирішене, – каже він. – Наразі буксуємо по Тернополю. І знову нас цей показник буде тягнути на низ при визначенні рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів. Щоб знову не сталося так, що ми в кінці року займатимемо останні місце. Маємо разом працювати в цьому напрямку. Усі чули позицію прем’єр-міністра України: «Там, де немає обліку тепла, там крадуть». Крапка. Тому треба навести порядок в цьому питанні.
Щоправда, у міського голови було «залізне» виправдання – на державному рівні ще немає готової методики нарахування оплати за теплову енергію за загальнобудинковим тарифом.
Люди втікають через низькі зарплати
Виникнути взимку можуть й інші негаразди. Наприклад, на Тернопіллі залишаються недоукомплектованими бригади ремонтників енергомереж.
– Зараз в обленерго некомплект аварійних бригад складає 30%, – каже Дмитро Пастернак. – Проблему нестачі працівників аварійних бригад необхідно вирішувати. Адже, якщо трапиться буревій чи інша негода й не вдасться вчасно відновити електропостачання, то люди залишаться і без тепла, і без води, бо надання цих послуг «зав’язане» на електриці.
На його думку, усе це – через низькі зарплати. Мовляв, середня зарплата на ВАТ «Тернопільобленерго» складає 7,6 тис грн.
– Тоді як у сусідньому Хмельницьку в обленерго середня зарплата – 11,2 тис. грн, в Івано-Франківську – 11,5 тис. грн, – зауважує пан Пастернак. – Наразі є домовленість із підприємством, що на 10% піднімуть зарплату лише робітникам. А вже пізніше, орієнтовно із нового року, на 20% запланували підняти зарплату усім працівникам підприємства.
Окрім того, під час колегії підбили підсумки літнього оздоровлення дітей. Ознайомилися присутні і з інформацією про функціонування системи надання адміністративних послуг в області та станом збереження документів Національного архівного фонду України. Про це читайте на «Терені» у наступних публікаціях.
Фото і відео автора, а також із відкритих джерел
