30 Липня 2021, П’ятниця


Це цікаво
Де у Тернополі хочуть навчатись найбільше?

У Збаражі два дні вшановують пам’ять Героя України Юрія Горайського (фото)

Що чекає тернополян на вихідних?

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Володимир Болєщук з робочим візитом побував в Озернянській громаді (фото)

Корисно знати: як тернополянам вберегтися від бджолиних укусів?

Тернопільська «Нива» продовжила контракти з лідерами

Фоторепортаж
Тернополянка створює композиції з нев’янучих квітів (фото)

Як жителі центральних будинків у Тернополі можуть захиститись шлагбаумами чи воротами?

Анонс
Замок на Тернопільщині запрошує на вечір українського кіно

Відео
У Тернопільських громадах з’явиться поліцейський офіцер (відео)

Жителів Тернопільщини просять підтримати проєкт створення парку відпочинку в селі

Поліція Тернопільщини після 21 дня розшуків таки дізналася, де був молодий чоловік

У Чорткові шукають директора Музейної резиденції

Серед літа на санки: біля Кременця тривають змагання з зимового виду спорту

Це цікаво
Через Тернопіль проходитиме додатковий потяг на популярний курорт

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Стрічки пам’яті (фото)

Україна займає останнє місце в Європі за споживанням сиру (Агроновини)

У селах, що межують з Тернополем ліквідовують наслідки негоди (фото)

Дитина, яка народилася в потязі, що прямував через Тернопіль, перебуває у реанімації

За тиждень на Тернопільщині виявили 13 порушників міграційного законодавства

Жителі громади на Тернопільщині можуть підтримати важливий для велосипедистів проєкт

Минулої доби у трьох ДТП травмувалися люди (фото)

Оголошено конкурс на посади директорів двох шкіл Тернопільського району

У Тернополі помер Герой Соціалістичної Праці, син Героя Радянського Союзу

Пів тонни батарейок з Чорткова утилізують у Румунії

У громаді на Тернопільщині організовують 38-кілометровий веломарафон

Поліцейські Тернополя відпрацьовували основні алгоритми реагування на випадки домашнього насильства (фото)

Фоторепортаж
У тернопільській бібліотеці відбулась презентація серії книг, присвячених історії редемптористів (фоторепортаж)

Коронавірус на Тернопільщині все ще нагадує про себе

Анонс
Львів’яни перебрали досвід організації подій для бігунів у Тернополі

Це цікаво
30 липня в історії Тернопільщини

29 Липня 2021, Четвер


Погода
Осінь буде такою, як два останніх дні липня

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Заповнені по вікна (фото)

Це цікаво
В одному з міст Тернопільщини з’явився новий туристичний арт-об’єкт (фото)

Анонс
У Тернопіль їдуть найкращі коти з України та з-за кордону

Жителям Тернопільщини нагадали, що треба розплатитися до першого серпня

Тернополянам на замітку: розвиваємо особистий блог в інстаграм

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Селяни утримують втричі більше корів ніж підприємства (Агроновини)

У Тернополі здійснили обробку кущів самшиту від вогнівки (фото)

Це цікаво
Краєзнавець з Тернопільщини розповів цікаву історію про каплицю-маяк (фото)

У Байковецькій громаді відмовляються демонтувати радянську символіку (фото)

Це цікаво
У музеї в Тернополі побільшало на 81 картину

У дитячих садочках Чортківської ОТГ з’явились нові ігрові майданчики

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Кружляння навколо старовини (фото)

Одна з найдавніших шкіл Тернополя матиме новий спортивний майданчик (фото)

Фоторепортаж
Благодійний ярмарок та екскурсія до Києва: на Тернопільщині відзначали річницю Хрещення Київської Русі (фото)

Оперативники Управління стратегічних розслідувань Тернопільщини викрили злочинну групу, яка виготовляла “липові” документи

Фоторепортаж
У селі на Тернопільщині буревій наробив лиха (фото)

На Чортківщині громада просить жителів «скинутись» на покупку сценічного освітлення

Поліцейські Бучача підозрюють колишню чиновницю у підробці офіційних документів та зловживанні службовим становищем

Підсумки аграрного року: проблеми, урожай, ціни

Непоганий урожай зібрали цього року селяни на Тернопіллі, хоча проблем у сільськогосподарських виробників таки вистачало.

Про підсумки аграрного року-2015 і плани на наступний «Терен» запитав у директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Олега Напори. Основний висновок втішив: без хліба, цукру і гречки не залишимося. 

Половину міндобрив купували за кордоном

– Життя людини, яка працює на землі, по суті, вихідних не передбачає. На календарі – початок зими. Коли, як не тепер, підбивати підсумки аграрного сезону 2015-го року…

– Якщо коротко, то цей рік для селян однозначно був складним. Якщо розглядати ситуацію з точки зору розвитку технологій, прогресу сільськогосподарського виробництва, то кожного року ми маємо все кращі і кращі результати. Відповідно, ми очікували ще кращих успіхів, ніж у минулому рекордному році. Але результати роботи на землі завжди напряму залежать не тільки від того, як ти працюєш, а й від погоди. А цього року погодні умови були надто несприятливими.

Хорошою погода була орієнтовно до кінця червня. А тоді настала посуха. Тож умов, аби показувати високу врожайність, фактично не було. Тому маємо результати, які могли бути набагато кращими. Селяни витратили багато зусиль і коштів, а очікування отриманий підсумок не виправдав. Плюс ми отримали ситуацію, коли ціни на міндобрива, запчастини і всі складники сільськогосподарського виробництва, які надходять з-за кордону, дуже різко зросли у ціні. На це вплинув курс долара щодо гривні. Паралельно з цим, ціни на сільськогосподарську продукцію піднялися не настільки, наскільки «стрибнула» їх собівартість. Не дивно, що для економіки всіх підприємств рік був дуже складним.

– Але деякі господарства, попри негаразди, все ж отримали рекордну врожайність?

– Там, де упав дощ, там, де були дотримані усі технологічні умови, результати були хорошими. І подекуди урожайність була навіть вищою, ніж торік. Але у наших господарств ще досить вагомий потенціал до зростання, якщо порівнювати наші результати з результатами провідних аграрних країн. Нам ще розвиватися і розвиватися! Тому ті підприємства, які вкладають гроші у своє виробництво, інвестують кошти у нову техніку, у навчання людей, у нові засоби захисту, отримують кращі врожаї. При нормальних погодних умовах і стабільній ситуації в державі ми однозначно отримуватимемо щороку все вищі результати.

На область дали 9 мільйонів, при потребі – 300-400

– А чи вистачило фермерам і великим підприємствам цього року мінеральних добрив, пального?

– Із пальним серйозних проблем не було. Так, були час від часу раптові перепади цін. Але біда не в дефіциті, а в нестабільності ситуації. Дуже важко було спрогнозувати, якими ціни на пальне будуть завтра чи через місяць. Найбільша проблема – втрата коштів через різкі «стрибки», а потім – падіння цін.

Про добрива. Цьогоріч їх не те щоб не вистачило, швидше – бракнуло коштів на ту кількість, яку хотілося б витратити. Для порівняння: у Тернопільській області на гектар землі вносять приблизно 80 кг добрив, у Німеччині та Італії на таку ж площу витрачають 200-250 кг. А від кількості добрив залежить і родючість землі, і врожай у цьому та наступних роках. Землю потрібно збагачувати, якщо ми хочемо мати хороші врожаї. Адже сівозмін і застосування технологій замало.

Хотілося б, щоб аграрії мали більше доступу до ринку міндобрив. До того ж, з їхнім виробництвом у нас дуже неприємна ситуація: заводи або стоять, або працюють із перебоями. А через монополістичне становище ціни на міндобрива вони виставляють набагато вищі, ніж у Польщі чи Росії і Білорусі. Тому понад половину добрив на Тернопілля привезли з-за кордону, що є абсолютно неприйнятним, адже хотілося б на нашій землі застосовувати наші добрива і не залежати від когось, від їхніх примх: продамо чи не продамо, таку ціну поставимо або вищу.

– Держава підтримувала цього року селян хоч чимось?

– Підтримка діяла, але вже завершилася дуже хороша державна програма компенсації відсотків за кредитами для сільськогосподарських підприємств. Цей рік також був революційним у такого роду дотаціях. Адже програма не була простим роздаванням коштів, а стимулом для підняття як банківської сфери, так і аграрних підприємств. Причому позики давали лише тим, хто витрачав ці гроші чітко, прозоро, лише на розвиток. Часткова компенсація витрат давала змогу селянам не турбуватися про своє майбутнє. Адже яким би сильним нині не було підприємство, розвиватися лише на власних коштах надзвичайно складно, навіть ризиковано. Через неочікуваний курс гривні щодо долара підприємство навіть не може собі дозволити закумулювати велику суму коштів на рахунках. Це може виявитися економічно недоцільно.  

На жаль, ми не були задоволені сумами, які виділили з бюджету на нашу область – усього 9 мільйонів, при потребі не менш, як 300-400 мільйонів гривень. Але в цей час, коли на сході військові дії і в державі – купа інших проблем, просити більше, певно, недоцільно.  

Ажіотажу навколо гречки і цукру на Тернопіллі немає

– Найактуальніші запитання від тернополян: чи будемо ми із гречкою, чи дорожчатиме цукор?

– Якщо мова про гречку, то врожай цього року у нас хороший. На ринку України для внутрішнього споживання гречки також достатньо. Але є маленьке «але»… Щойно  розпочинається незначне зростання цін або чутки про те, що гречки, цукру чи борошна не буде, народ починає усе скуповувати. На ринку виникає паніка. Відтак люди роблять величезні запаси. Для чого? Напевно, для того, аби розводити міль у домашніх умовах… Зараз ажіотажу навколо гречки на Тернопіллі немає, бо півроку тому, навесні, у нас гречку скуповували мішками. Відповідно, частина тернополян буде ще з півроку доїдати гречану кашу.

Ще раз хочу наголосити: гречки, як і інших круп, у нас вистачає. Якщо не буде паніки, то і ціни на них упадуть. Адже те, що люди хочуть панічно купити, завжди продається дорожче.

Тепер коротко про ціни на цукор. Вони зараз стабілізувалися і, за нашими розрахунками, змінюватися не повинні. На Тернопіллі випускають у 3-3,5 рази цукру більше, ніж потрібно. При тому, що у нас цього року працюють лише два заводи, ми все одно перевищимо потребу утричі. Ми продаємо його і в інші області, і за межі країни.  

Цукру в Україні зараз є стільки, щоб вистачило усім. Втім, Міністерство все одно розробляє превентивні заходи, щоб переконати виробників не піднімати вище ціну. Адже деякі власники підприємств, маючи монополію за ситуації, коли цукру є лише на 10% більше, ніж потрібно, хочуть цим скористатися. Цього не варто допускати, адже наш виробник і так достатньо захищений. На зовнішньому ринку є багато дешевшого цукру. Тож у разі паніки чи ажіотажу цілком можна цей «краник» відкрутити і ціни відразу впадуть. Хто від цього виграє?

– То якою є реальна ціна на цукор?

На зовнішніх ринках біржова ціна на цукор у переведення на гривні становить 8,50-8,70 грн/кг. Навіть якщо ми до цієї суми додамо логістичні витрати, податок на додану вартість, мито на ввезення товару, все одно отримаємо цифру у межах 12 грн/кг. А на ринку у Тернополі сьогодні цукор коштує близько 14 грн/кг. Оті 2 грн – це зайвий прибуток, яким уже зацікавилися фахівці Антимонопольного комітету. Якщо не вдасться переконати заводи, що не можна надто багато заробляти на простих громадянах, то доведеться відкрити кордони для рік із цукром і навчити усіх економічними методами встановлювати чесну ціну.

Наука продати – ще складніша за науку виростити

– Роботи у фермерів вистачає і зараз. Що саме відбувається на полях, у садах?

– Перш за все, триває збір кукурудзи. До мене часом приходять чи телефонують люди, які не зовсім розуміються на сільському господарстві, і обурюються: «У вас там, на полі досі кукурудза стоїть. Її ще не зібрали, а сніг починає падати!». Хочу усіх запевнити: кукурудзу можна збирати навіть у січні, аби тільки можна було виїхати в поле. Наразі на Тернопіллі залишилося 3-4% посівів кукурудзи. Тиждень-два – і ми все зберемо.

Окрім того, продовжується оранка ріллі і підготовка її до наступного сезону. Посівну ми закінчили, хоча у цьому році її затягнули до максимально можливих термінів. Сіяли навіть тоді, коли вже агрономія не рекомендує цього робити. Ми змушені були ризикувати. Через посуху у землі було надто мало вологи. Навіть зараз, коли, здавалося б, пройшло стільки дощів, якщо ми копнемо глибше як на 25 см, то наштовхнемося на зовсім сухий шар. А це поламані плуги, дуже значна перевитрата пального. Посівна з озимини у нас була надзвичайно важкою і затратною. Тому і триває досі оранка, і продовжуватиметься доти, поки землю не вкриє сніг. Аграрії будуть намагатися використати кожну хвилину, кожен день, аби полегшити собі роботу навесні.

Завершуються роботи із розширення садів у деяких господарствах. Тривають роботи з обрізання дерев. Але треба визнати, що у нашій області садів не так багато, як у сусідів.

Слід згадати і про те, що незабаром обертів наберуть роботи із сервісу техніки. Перерву у декілька місяців сільськогосподарські підприємства традиційно використовують для ремонту оснащення. Деякі підприємства, поки дозволяє погода, завершують інвестиційні проекти щодо нерухомості. Слава Богу, серед аграріїв паніки немає, є стійка віра в те, що Україна розвиватиметься, тому вкладати гроші потрібно. 

І, зрозуміло, ніколи не завершується торгівля продукцією села. Причому наука продати – ще складніша за науку виростити. Найголовніша нині для аграріїв річ – вчасно і найдорожче продати те, що виростили! Адже ціни кожного сезону змінюються…

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото з відкритих джерел  

30

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора