Оксана Бучко

Молодь з райцентрів Тернопільщини має на кого рівнятись (фото)

20247693_1427266790683727_4951443598806880747_o

За 10 тисяч бюджету молодь м. Радехів на Львівщині реалізувала проект «Історична справедливість» та виграла із ним конкурс «Хтось не зробить». Такий приклад для наслідування пропонує молодим жителям Тернопільщини Oleh Boyko. Він звертає увагу на Бережани, які потребують активної молоді для відновлення вигляду.

- Мене завжди дивувало, чому Бережани так занепали? Довго думав, і колись прийшов до думки, що до розвитку чи занепаду міста спричиняє активність чи пасивність молоді, - пише він у Facebook. -  Бо старші особи можуть дати якусь слушну пораду, чи іншим чином скерувати енергію молоді, а вже наші молоді Бережанці можуть зробити щось корисне для свого міста. Коли вперше потрапив на святкування дня міста коло замку, то був шкований тими фігурами, які були зроблені з того матеріалу що і пластикові вінки на цвинтарях. В парку таке враження що пробігло стадо слонів курців, в центр міста теж не краще. Маю надію, що молодь Бережан все ж візьметься за розум і посприяє розвитку цього міста. І до Бережан, які ще сотні років тому були центром культури і науки Бережанського повіту, в яку входив і теперішній Козівський район, захочеться повернутись не одному бережанцю-емігранту... до цього в перспективі охайного та чистого міста. Туристам буде більше шансів відвідати його при умові, що буде добрий доїзд. І коли б відновили все, що залишилось від єврейського цвинтаря, то потік туристів єврейської національності був би безперервний.

collage-5
collage-5

20245489_313955889065731_4059262410222381904_n
20245489_313955889065731_4059262410222381904_n

До слова, місто Радехів за площею рівне Бережанам, а населення його - вдвічі менше. Завдяки активності молоді там відновили занедбаний цвинтар. На території встановили великий кам’яний знак із зображенням зруйнованих радянською владою в 70-х роках пам’яток - костелу, на місці якого зразу побудували поліклініку; дзвіниці, усипальні графа Станіслава Бадені в неоготичному стилі, пише photo-lviv.in.ua.

- Вперше, попри великі обіцянки, до нас доєдналося лише п’ятнадцятеро осіб. Ми навіть засмутилися. Та перед завершенням проекту, термін його реалізації був досить короткий, ми провели ще одне прибирання, тоді з нами було вже двадцять п’ятеро осіб. Особливо добре нам вдалося попрацювати в дослідницькій частині. В нашій команді є кандидат історичних наук, родом із Радехова, Ігор Гілевич. Він разом із місцевими краєзнавцями збирав свідчення, спогади старожилів нашого міста. Плануючи цей проект, мали намір видати невеличку брошуру з короткою історичною довідкою про це кладовище. А в результаті вийшла гарна кольорова книга на півсотні сторінок про родини, які там поховані й історію цвинтаря. І туди вмістилася лише п’ята частина всіх матеріалів, які вдалося зібрати, тож найближчим часом плануємо розширене перевидання книги. Крім того, відзняли короткометражний документальний фільм «Цвинтар. Потоптана історія», — розповіла Тетяна Садовська.

20231985_1427267017350371_6746244215900423203_o
20231985_1427267017350371_6746244215900423203_o

20229127_1427267057350367_8036966703515595765_n
20229127_1427267057350367_8036966703515595765_n

Активісти планують довершити цей проект облаштування освітлення і стежок, а також створення туристичної карти міста із вказівниками до старого цвинтаря.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео