«Усі судді – хабарники! Чесна людина справу не виграє!» - такі фрази, без сумніву, чули усі. Втім, майже усі судді із Тернопільщини вже склали тести на кваліфікаційному іспиті у Києві, причому - на максимальну кількість балів. Цим вони довели, що є фахівцями високого рівня.

То в чому ж справа? Де шукати причину проблеми? Чому в громадських активістів і звичайних громадян так впала довіра до цієї гілки влади? Насамперед – через брак інформації і недостатню прозорість у роботі судів. Саме про це йшлося під час прес-сніданку, який для місцевих журналістів влаштували представники Тернопільської обласної організації Комітету виборців  України (КВУ).

Графіка2

Новація - введення посад суддів-спікерів

Під час спілкування йшлося про контроль над діяльністю суддів і кадрове забезпечення судів в Україні - загалом і на Тернопільщині - зокрема. Адже саме КВУ, реалізовуючи на національному і місцевому рівні проект «Нове правосуддя», ставить перед собою мету підвищити обізнаність громадськості про стан і ходу судової реформи.

Курило

- Із метою донесення до громадян інформації про перебіг і зміст судової реформи, КВУ розробив низку просвітницьких матеріалів, - координатор просвітницьких проектів Тернопільського обласного осередку КВУ Володимир Курило. - Такі інформаційні плакати і буклети ми безкоштовно поширювали серед громадськості, інформуючи в такий спосіб людей про процес забезпечення відкритості і прозорості судів, їх фінансової незалежності. Паралельно, ми наголошували на важливості професійного і громадського контролю за діяльністю судів і суддів. Тепер ми переходимо до нового етапу роботи – безпосереднього співчування із учасниками процесу.

Нагадаємо, за 26 років незалежності України вже було 7 спроб реформувати судову гілку влади. Остання, восьма спроба стартувала 2 червня 2016 р., коли Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції у частині правосуддя і новий Закон «Про судоустрій і статус суддів». Сама ж реформа стартувала із 30 вересня 2016 р.

Гевко

Однією із останніх новацій, що сприятиме відкритості у роботі судів, є введення посад суддів-спікерів. Саме із цього розпочав свою розповідь суддя-спікер Господарського суду Тернопільської області Володимир Гевко.

- Саме прес-секретарі і судді-спікери покликані говорити про суд, надавати більш зрозумілу для людей інформацію про діяльність суддів, - пояснює він.

Багатьом іспит - на користь, адже змушує «освіжити» знання

Після цього пан Гевко докладніше зупинився на проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів, адже цей процес визнали одним із пріоритетів реформи судової влади. Спогади були дуже свіжими, адже спікер сам лише днями повернувся із такого іспиту.

Нагадаємо, ідея перекваліфікації всіх суддів виникла у 2014 році, після виявлення фактів недоброчесності і некомпетентності, компрометації процедур добору та відповідальності суддів частини українських суддів. І виглядала ця ідея на той час досить поміркованою порівняно з іншими радикальними пропозиціями перезавантаження судів.

Іспит_судді

- Ви пригадуєте, що лунала навіть така пропозиція: «Всіх звільнити!», - пригадує суддя-спікер. – Ну, і що тоді?

Кваліфікаційне оцінювання, за його словами, проводять з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Багатьом це навіть йде на користь, адже змушує «освіжити» знання, які не доводиться застосовувати у безпосередній практиці. Причому проводять таку перевірку за визначеними законом критеріями: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Проводиться кваліфікаційне оцінювання прозоро та публічно, у присутності судді, який оцінюється, та будь-яких зацікавлених осіб.

Оцінювання

Законом передбачили такі етапи кваліфікаційного оцінювання: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє і проведення співбесіди.

- Із тестовими завданнями можна ознайомитися за посиланням, - розповідає Володимир Гевко. – Усі тестові та практичні завдання іспиту складають з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Мінімально допустимий бал іспиту - 50% від максимального.

Від тестування відмовилися переважно фахівці старшого віку

Присутність на тестуванні є обов’язковою. Перебіг кваліфікаційного оцінювання фіксується за допомогою технічних засобів. Це – доволі стресово. Саме ці моменти, на думку пана Гевка, і змусили відмовитися від тестування частину суддів. Йдеться переважно про фахівців старшого віку, які вже мали по 20 і більше років стажу. Тому міф, що «звільнилися ті, хто має грішки», - це лише міф.

- Під час складення тестування користуватися будь-якими засобами, зокрема телефонами чи іншими гаджетами, калькуляторами та інтернетом – заборонено, - уточнює він. – Є лише ноутбук і певна правова база.

Звісно, реформа має не лише «плюси», а й «мінуси». Так, останнім часом у Тернопільських судах, особливо у районах, бракує суддів. Відтак, справи затягуються, бо їх просто розглядати нікому. Як варіант, можна запрошувати суддів із інших регіонів, але вирішення «житлового питання» для них держава не передбачила.

- Це із часом теж усунуть. Наразі активно набирають кандидатів на посади суддів. Найкращі шанси мають ті, у кого є досвід роботи помічником судді, - підсумовує фахівець. – Є й інше побоювання. Через реформу планують скоротити число суддів. Проте така кількість фахівців у судах обласного рівня може спричинити проблеми. Адже є справи, які тривають роками, а є такі, які вирішуються за 1-2 засідання. Тобто варто враховувати специфіку завантаженості суддів.

Графіка

До речі, така зустріч, як і власне весь проект «Нове правосуддя» ВГО «Комітет виборців України» виконує завдяки Програмі Агентства США із міжнародного розвитку (USAID). Причому така співпраця передбачає низку заходів, присвячених темі судової реформи і її окремим нюансам. Усе для того, аби про майбутнє судів і суддів в Україні дізналося якомога більше пересічних громадян.

Фото і відео автора, а також із відкритих джерел