Відносини між учнем та вчителем у тернопільських школах можуть вийти на рівень «дослідник нових запитань-фасилітатор». Такий перехід очікують у Новій українській школі. У той же час батьки зауважують, що діти із запровадженням нових програм втрачають інтерес ходити на уроки.

Старі підходи до ролі вчителя, коли він – авторитарний або присутній лише на рівні експерта, мають відійти у минуле, зазначала керівниця громадської організації Центр Інноваційної Освіти «Про.Світ» Лілія Боровець під час семінару з комунікації реформ – «Освітня реформа – просто про складне». Натомість має прийти вчитель-фасилітатор, а згодом вчитель має стати ментором, коли учень справді зможе навчитись творити майбутнє.

– Вчитель сьогодні має можливість пропонувати свою програму, – продовжує Лілія Боровець. – 20 %  від навчального часу він можуть витрачати на власний розсуд – екскурсії, ігри і т.д. Також педагог може зазначати про плани навчання. На педагогічній раді будуть голосувати за виділення коштів з цією метою. Щодо директорів, то вони обираються на 6 років. І це має значно підвищити ефективність їхньої роботи. З іншого боку перед педагогами постає велика відповідальність керувати процесом правильно.

46986587_589350648163215_7601648980669235200_n

Більше можливостей отримали і батьки. Вони стають партнерами для педагогів і можуть впливати на рішення. У той же час відкриті двері отримує сімейна освіта, коли батьки можуть залишати дитину на вивчення певних чи усіх предметів вдома.

46860523_333742250759909_6834411008052690944_n

Батьки у свою чергу зауважують, що програма НУШ не підвищує зацікавленість у вивченні предметів у дітей через сумбурність її викладу.

– У перші дні нововведень моя дочка була захоплена шкільною програмою, – розповідає тернополянка Наталія. – А далі вчителі почали ігнорувати пошук методів подачі та лише давати завдання, які відповідають новим стандартам. Мовляв, треба згідно програми НУШ. У результаті дочка, яка завжди активна у навчанні, неохоче ходить в школу.

Фото авторки